Активність поліції в боротьбі з ісламістським тероризмом демонструє рекордні показники

Ще не минуло й трьох місяців 2025 року, а Національна поліція та Цивільна гвардія Іспанії вже заарештували 38 осіб, обвинувачених у різних злочинах, пов'язаних з джихадизмом, згідно з даними Міністерства внутрішніх справ. Останні п'ять затримань відбулися між 17 та 18 березня в ході трьох операцій, проведених у Санта-Колома-де-Граменет (Барселона), Гранаді, Фуенкальєнте-де-Лусіо (Бургос), Саламанці та Уельві.

Якщо такі темпи збережуться, рік може закінчитися понад сотнею арештів, що є найвищим показником з 2004 року, коли було скоєно теракти 11-М і затримано 131 підозрюваного джихадиста.

Ця тенденція до збільшення кількості антиджихадистських операцій розпочалася в жовтні 2023 року, коли початок війни в Газі після терактів ХАМАС і військової відповіді Ізраїлю змусили Міністерство внутрішніх справ прискорити багато відкритих розслідувань щодо підозрюваних у радикальній ісламістській діяльності через побоювання, що конфлікт підштовхне їх до нападів, як підтверджують джерела в поліції. Фактично, з початку війни та до 31 грудня того ж року, менш ніж за три місяці, сили безпеки заарештували 54 підозрюваних джихадистів, тоді як за дев'ять місяців, що безпосередньо передували цьому, за ці злочини було затримано лише 24 особи, згідно з офіційною статистикою. Рік закінчився 78 арештами проти 46 за весь 2022 рік.

З тих пір кількість антитерористичних операцій залишається на дуже високому рівні. Так, у 2024 році було 81 затримання (третій рік за кількістю арештів, поступається лише 2004 і 2005 рокам), до яких зараз додаються 38 за перші три місяці цього року. Загалом, за півтора року, що минули з початку війни в Газі, сили безпеки заарештували 173 підозрюваних ісламістських терористів. Ця цифра, сама по собі висока, також включає тривожний факт: серед них було близько двадцяти неповнолітніх. У 2023 році було заарештовано шістьох молодих людей віком до 18 років; наступного року ця цифра зросла до 15 —серед них підліток, який проводив випробування вибухових речовин власного виробництва—, а цього року їх вже четверо. Згідно зі статистикою Міністерства внутрішніх справ, у період з 2015 по 2021 рік було затримано лише 11 неповнолітніх.

За словами Альваро Вісенте, дослідника Королівського інституту Елькано та професора Університету Рей Хуана Карлоса, «війна в Газі вплинула на емоційну мобілізацію певних секторів, пов'язаних з джихадизмом в Іспанії», оскільки вона вписується «в існуючий наратив, згідно з яким мусульмани стикаються з екзистенційною загрозою, яка виправдовує насильство як єдину законну відповідь». На думку експерта, «у конкретному випадку Іспанії ця емоційна мобілізація особливо відображається у помітному збільшенні кількості радикальних висловлювань у соціальних мережах, де деякі особи відкрито демонструють підтримку насильства», хоча він наголошує, що «досі це суттєво не вилилося у конкретні насильницькі дії».

Карлос Іґуалада, директор Міжнародної обсерваторії досліджень тероризму (OIET), погоджується з тим, що «війна в Газі може слугувати каталізатором, який дає поштовх деяким людям у процесі радикалізації», хоча він уточнює, що «подальший розвиток цього екстремізму більше пов'язаний з пропагандою Ісламської держави [ІДІЛ], транснаціональної терористичної організації, яка, як це не дивно, найменше використовує цей конфлікт у своїй пропаганді», додає він. Щодо збільшення кількості затримань, Іґуалада підкреслює, що ця тенденція вже була зафіксована у 2024 році. «Багато операцій, які були проведені в Іспанії протягом останніх років, мають превентивний характер. Тобто, затримують осіб, які, за найменшої ознаки того, що вони вступають у процес радикалізації, піддаються поліцейським діям, щоб запобігти тому, що в певний момент вони вирішать вчинити теракт як самотні актори, яких важче ідентифікувати або запобігти».

Мануель Р. Торрес, професор політичних наук в Університеті Пабло Олавіде в Севільї та експерт з джихадизму, висловлює аналогічну думку. Торрес переконаний, що конфлікт на Близькому Сході «вплинув на збільшення кількості затримань», але не стільки тому, що він посилив джихадистську радикалізацію в Іспанії, «а тому, що він просунув лінію дій сил безпеки. Протягом багатьох років вони дотримуються логіки випередження, виводячи з обігу радикалізованих осіб на ранній стадії, щоб не брати на себе ризики того, що тривале спостереження не виявить перехід до дії», додає він. Торрес підкреслює, що, власне, серед останніх затриманих «у дуже небагатьох випадках серед їхніх мотивів чи планів, які вони мали намір здійснити, з'явилося якесь виправдання з точки зору помсти за те, що відбувається в Газі».

Справа в тому, що після початку війни Іспанія посилила —як і решта країн ЄС— заходи з запобігання, захисту та реагування на тероризм у рамках поточного 4-го рівня антитерористичної тривоги, «високий ризик» —який діє з червня 2015 року—, з п'яти існуючих. Серед них було посилення безпеки в різних дипломатичних представництвах в Іспанії, таких як представництва Ізраїлю, Туреччини, Палестини, Лівану та Йорданії, а також в інших «стратегічних, культурних та економічних інтересах» цих країн. Також були посилені превентивні антитерористичні заходи в посольствах 26 країн ЄС, з особливою увагою до Франції, Швеції та Данії. Інші дипломатичні представництва, де було посилено безпеку, — це представництва США та Великобританії, а також їхні «освітні, економічні чи будь-які інші інтереси». 3 березня було здійснено невдалу спробу підпалу кошерного ресторану-піцерії (де подають їжу відповідно до юдейських заповідей) у центрі Мадрида, коли всередині перебували кілька клієнтів. Поліція розслідує це як антисемітську атаку. Зловмисника ще не затримано.