Віцепрезидентка Європейської комісії Тереза Рібера рішуче відхилила вимогу США щодо послаблення цифрових правил ЄС в обмін на переговори щодо тарифів на алюміній та сталь. Цю пропозицію озвучив міністрам торгівлі у Брюсселі держсекретар США з питань торгівлі Говард Латнік.

«Недоречно пов'язувати речі, які не пов'язані між собою, як-от вимагати від суверенної юрисдикції [Європейського Союзу] знизити захист свого цифрового ринку та своїх споживачів, із вжиттям будь-яких заходів у відповідь», — заявила Рібера.

Незручність Рібери щодо вимоги Латніка стала очевидною ще в понеділок, коли вона швидко відреагувала короткою заявою, в якій відхилила включення європейських цифрових норм до порядку денного торгових переговорів. У четвер, на зустрічі з журналістами, щоб проаналізувати свій перший рік на чолі потужного портфеля з питань конкуренції, вона дещо пом'якшила тон, сказавши: «Я не думаю, що ми можемо говорити про формальний шантаж з крайнім терміном. Але я вважаю, що недоречно пов'язувати те, що не пов'язано».

«Це не той спосіб, яким партнери повинні взаємодіяти, — продовжила вона. — Немає сенсу приїжджати до Брюсселя і вказувати нашим співзаконодавцям [Раді ЄС та Європейському парламенту], як вони повинні захищати наших споживачів», — зазначила Рібера.

Латнік та торговий представник США Джеймісон Грір прибули до Брюсселя в понеділок з вимогою: «Щоб ЄС ретельно розглянув можливість аналізу своїх цифрових правил і спробував досягти рівноваги. І якщо вони зможуть досягти цього збалансованого підходу, тоді разом з ними ми вирішимо питання сталі». Регламент про цифрові ринки (DMA) був чітко згаданий. І цей регламент стосується Рібери, як вона сама нагадала: «Я не єдина, але я відповідаю за застосування DMA». Інша відповідальна — віцепрезидентка з технологічного суверенітету, фінська Хенна Вірккунен.

Рібера неодноразово повторювала цю останню ідею і нагадувала, що цей регламент, DMA, знаходиться під сильним тиском. І не тільки з боку уряду Сполучених Штатів, але й з боку великих технологічних компаній: «Так і залишається. Але, враховуючи, що ми повинні подавати приклад, вкрай важливо продовжувати твердо відстоювати верховенство права та суворе застосування законів про конкуренцію».

Цей перший рік Рібери на чолі цього портфеля збігся з першими санкціями, які були застосовані відповідно до цього регламенту проти великих технологічних компаній. Натомість найбільший штраф за ці 12 місяців, який також був накладений на технологічну компанію, ґрунтувався не на новій нормі, а на старішому регламенті про конкуренцію.

В оцінці цього періоду Рібера вдалася до аргументу, який часто використовується, коли йдеться про регулювання ринків і правила конкуренції: «Це питання не лише влади, а й демократії, і життя людей». За цими дещо церемоніальними виразами стоїть міркування, що порядок конкуренції захищає громадян від великих компаній, які, зловживаючи ринком, маніпулюють цінами або завдають шкоди іншим, меншим компаніям.

На свій другий рік на посаді Рібера переглянула доручення, отримані від президентки Комісії Урсули фон дер Ляєн, коли та призначила її на портфель з питань конкуренції. Найближчим завданням буде пошук формул для того, щоб в межах обмежених повноважень європейських інституцій мати можливість діяти у сфері державної допомоги. Вона також зазначила, що до весни представить нові критерії для авторизації злиття.

Це один із найбільш очікуваних пунктів її мандату. Звіти Енріко Летти та Маріо Драгі, обидва представлені минулого року для поглиблення єдиного ринку та підвищення конкурентоспроможності, вказували на ці критерії. Також щодо них існує великий тиск, і в цьому випадку він не є зовнішнім. Зазвичай це внутрішній тиск з боку великих країн, переважно, та компаній більшого обсягу. Хоча іспанка чітко зазначила, що не йдеться про відхід від ключових принципів: «Драги не просив ліквідувати конкуренцію для полегшення монополій, дуополій чи олігополій. У своєму звіті він наполягав на необхідності здорової конкуренції для забезпечення інновацій».