Зліва на передньому плані президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн спостерігає за привітанням між Манфредом Вебером, президентом ЄНП, та Альберто Нуньєсом Фейхоо з іспанської Народної партії.

Сила, з якою Європейська народна партія (ЄНП) захищала зелену програму, що стимулювала арсенал заходів проти зміни клімату в попередньому законодавчому циклі, значно зменшилася за останній рік. Небагато хто критикує її так жорстко, як це робив президент Женералітату Валенсії Карлос Мазон. «Ми закликаємо до дій проти Європейського зеленого пакту», – наголосив Мазон, якого судили за управління природною катастрофою, яка забрала життя 225 людей наприкінці жовтня та залишила трьох зниклих безвісти. Але дії європейських консерваторів свідчать про те, що вони дистанціюються від угоди, яка дозволила у 2019 році звести одну з їхніх лідерок, Урсулу фон дер Ляєн, на посаду президентки Європейської комісії. Невдале відхилення ЄНП закону про відновлення природи, відтермінування набрання чинності законом про вирубку лісів або розмивання закону про біорізноманіття є прикладами цього дистанціювання.

Два роки тому Селянсько-громадянський рух (BBB, за нідерландською абревіатурою) переміг на виборах у Нідерландах. Це викликало хвилювання в європейському правоцентристському середовищі. Через кілька місяців відбулися сільськогосподарські протести. І поступово ЄНП почала втрачати ентузіазм щодо зеленої програми, яку вона узгодила з соціал-демократами, зеленими та лібералами у 2019 році. Це вже було чітко видно влітку 2023 року, коли Манфред Вебер оголосив відкриту війну проти Закону про відновлення природи. Норма була ухвалена, але крок ЄНП викликав моменти нерозуміння між фон дер Ляєн і Вебером.

На цей дрейф європейських традиційних правих великий вплив мав зріст ультраправих і популістських партій, які всупереч науковим доказам заперечують саме існування зміни клімату. Одним із голосів, які найбільше чути в Брюсселі проти екологічної політики, є голос лідера Vox у Європейському парламенті Хорхе Буксаде, який раз у раз нагадує, що його мета – звалити зелений пакт. І під цим тиском ЄНП поступалася не лише в екологічних питаннях, а й в інших, таких як міграція, де її дискурс став жорсткішим.

Щоб бути переобраною, фон дер Ляєн повинна була пообіцяти не робити радикальних змін щодо своєї попередньої роботи, європейського законодавчого циклу з 2019 по 2024 рік. Зелені надали їй чітку підтримку під час голосування, яке підтвердило її призначення в липні минулого року в Європарламенті. Але Колегія комісарів має багато членів із правих партій, які нав'язали орієнтацію кількох політик, що підривають зелені зобов'язання попередніх років.

Це вже можна було побачити з пріоритетом, наданим у перші 100 днів першої Європейської комісії, порядку денному «адміністративного спрощення». Найбільш поширеним аргументом для просування в цьому напрямку є зменшення бюрократичного навантаження на компанії для підвищення конкурентоспроможності. З цією метою виконавча влада Союзу вже запустила свій перший пакет спрощення, який був зосереджений на екологічних вимогах, які були запроваджені протягом останнього законодавчого циклу. Цілі не змінилися, але значно зменшилися інформаційні зобов'язання компаній у їхніх звітах про сталий розвиток або в механізмі коригування вуглецю на кордоні. «Наше зобов'язання забезпечити зелений і цифровий перехід не змінюється, але ми повинні визнати, що це мало вартість, створюючи велике регуляторне навантаження на людей і бізнес», – зазначив латвієць Валдіс Домбровскіс, комісар, відповідальний за спрощення – Брюссель уникає слова дерегуляція – у день, коли він представив цей перший пакет заходів.

Але цей крок не був першим, який зробила фон дер Ляєн у цьому напрямку. Ще до того, як всю нову Комісію було ратифіковано, німкеня запропонувала відкласти на рік регламент проти вирубки лісів, який забороняв ввезення в ЄС продукції із зон вирубки лісів. Ця норма мала набути чинності на початку 2025 року, але її було відкладено. Те, що сталося під час парламентського провадження, показує, що віддалення ЄНП від найбільш екологічних позицій вже велике. Коли її потрібно було затвердити в парламенті, народники підтримали три ультраправі групи, від Європейських консерваторів і реформістів, до яких входить «Брати Італії», партія Джорджії Мелоні, до Європи суверенних націй, до якої входить «Альтернатива для Німеччини», через «Патріотів за Європу», де знаходиться Vox.