На прикордонній території між Сумською та Курською областями, між Україною та Росією, верхівки багатьох дерев вкриті гігантськими «павутиннями» з тонких кабелів, схожих на рибальську волосінь. У цій зоні триває одна з найзапекліших битв війни, і саме тут Росія найактивніше впровадила технологію, що революціонізувала військову тактику у 2025 році: масове використання дронів-камікадзе, підключених до пілота за допомогою оптоволоконного кабелю.

Ця інновація унеможливлює переривання зв'язку з апаратами засобами так званої «радіоелектронної боротьби» (РЕБ), тобто за допомогою завад радіочастотних сигналів. В обох сторін багато техніки та оборонних споруд оснащені антенами РЕБ, які випромінюють сигнали, що розривають дистанційний зв'язок між пілотом і дроном. Оптоволокно до цього невразливе.

Принцип роботи геніальний і простий: дрон несе котушку з кабелем довжиною від 5 до 25 кілометрів. Якщо під час польоту кабель заплутується в перешкоді, наприклад, у деревах, апарат продовжує летіти, оскільки котушка розмотує кабель, і він залишається підключеним до пілота.

Росія почала експериментально впроваджувати ці дрони рік тому, але масовим їх використання стало лише минулого грудня. Україна незабаром активізувалася, але її рівень виробництва все ще відстає від ворожого. Їхню присутність фіксують по всій лінії фронту, але особливо в Курській області вони відіграли ключову роль у майже витісненні українських військ із цієї російської провінції.

Про це розповіли військові, опитані цього місяця в Сумській області, що межує з Курською, і це підтверджується численними відео, які поширюють російські військові акаунти в соціальних мережах. Більшість дронів, що використовуються в російських атаках на українські сили, які відступають у Курській області, мають оптоволоконне з'єднання, і не тільки на території Росії. Журналістам вдалося переконатися за залишками нещодавніх атак, що радіус дії цих апаратів сягає навіть 15 кілометрів углиб української території.

«Єдиний спосіб зупинити їх — це захищати логістичні шляхи сітками, але неможливо покрити дорогу кілометрами сіток», — пояснив у березні в Сумах високопоставлений офіцер розвідки української армії. Цей військовий, який назвав лише своє ім'я Роман, попереджав, що вартість таких дронів значно вища, ніж апаратів із дистанційним керуванням, через необхідність встановлення кілометрів оптоволокна та котушки.

Аналіз українського державного агентства новин від березня цього року встановив, що середня вартість котушки та оптоволокна становить близько 1000 євро. До цього слід додати ціну самого дрона, яка для найпоширеніших FPV (вид від першої особи), керованих фронтальною камерою, коливається від 300 до 600 євро. Роман оцінив, що три місяці тому середня вартість 25 кілометрів оптоволокна та котушки становила 2000 євро.

80% світового виробництва оптоволокна припадає на Китай, і стверджується, що ефект масштабу дозволяє знижувати ціну за метр кабелю, але водночас погіршує його якість. Роман вважає, що перевага на боці Росії, оскільки у ворога тягар військового фінансування повністю лежить на державі, а дрони з оптоволокном є пріоритетом для російської армії. З українського боку, навпаки, значна частина дронів, що надходять на фронт, залежить від приватних пожертв, і через їхню ціну закуповується менше одиниць.

Особливості використання та протидія

Однією з російських особливостей використання дронів на оптоволокні є те, що ними керують високопідготовлені підрозділи. Так відбувається в Курській області, а також в іншій точці фронту — у битві за Часів Яр у Донецькій області. Цими апаратами керують дуже професійні групи, які досягають навіть позицій української артилерії, що знаходяться за 10 кілометрів від ворога: «Вони можуть навіть літати між лісосмугами, щоб визначити, чи є там наші гаубиці, на жаль, вони завдають багато втрат», — стверджує Андрій Горецький, командир батареї 26-ї артилерійської бригади України.

За словами цього офіцера, з лютого присутність цих апаратів у цьому секторі війни на Донеччині різко зросла. Горецький додає, що найефективнішим способом збивати ці дрони виявилося щось таке рудиментарне, як рушниці, що стріляють дробовими набоями, оскільки їхні дрібні свинцеві кулі розсіюються і мають більше шансів влучити в ціль.

Україна прискорює їх використання, і досвідчені голоси прогнозують, що незабаром дрони з оптоволокном стануть домінуючими на 2000-кілометровому фронті війни. Так прогнозував минулого лютого в інтерв'ю підполковник Роман Кузів, начальник медичних сил України для східних областей. Кузів детально відстежує операції дронів-камікадзе на війні і зазначає, що в точках найвищої інтенсивності боїв майже 60% поранених — від атак безпілотних літальних апаратів.

Кузів зазначає, що жодна зі сторін не знайшла ефективного способу зупинити дрони з оптоволокном. Але один із законів військової теорії полягає в тому, що так само, як розвивається наступальна технологія, розвивається і оборонна. Російські повітряні сили значною мірою базували свою тактику підтримки наступу піхоти на ударах по передових позиціях української оборони керованими авіабомбами. Ця зброя була ще однією з небагатьох технологічних перемог Росії у війні. Це система, яка дозволяє бомбі планерувати та бути керованою. Але українці розробили системи радіочастотних перешкод, схожі на ті, що використовуються проти дронів, які переривають зв'язок з бомбою. Результатом є те, що у 2025 році вони стрімко знижують точність російських бомбардувань.

Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ще в грудні 2024 року попереджав, що дрони на оптоволокні «є величезною проблемою» для них, і прогнозував, що вони стануть «зброєю моди» у 2025 році. «Ми всі повинні об'єднатися, щоб знайти технологічне рішення, яке протистоятиме такій великій кількості цих апаратів». Через три місяці все ще немає нічого, що могло б їх зупинити.