Декількома словами
Збірна Аргентини впевнено перемогла Бразилію з рахунком 4:1 у відбірковому матчі Чемпіонату світу, продемонструвавши чудову гру та підтвердивши свій статус лідера. Ця перемога стала яскравим свідченням їхньої сили та амбіцій на майбутньому турнірі.
Збірна Аргентини феєрично відсвяткувала вихід на Чемпіонат світу
Збірна Аргентини феєрично відсвяткувала вихід на Чемпіонат світу, розгромивши команду Бразилії. Рахунок 4:1 міг бути ще більшим, настільки відчутною була перевага аргентинців, особливо в другому таймі. Без Ліонеля Мессі, їхньої головної зірки, команда під керівництвом Ліонеля Скалоні продемонструвала яскраву та ефективну гру. Вони контролювали все на полі. Чинні чемпіони світу підтвердили свій статус і амбіції на перемогу в турнірі, який відбудеться наступного року в США, Мексиці та Канаді. Натомість, тьмяна та безініціативна Бразилія опустилася на четверте місце в турнірній таблиці, зрівнявшись за очками з Парагваєм, не залишивши жодних надій на успіх.
Аргентина не перемагала свого принципового суперника вдома у відбіркових матчах чемпіонату світу протягом 20 років. Без Мессі через травму, а також без Лаутаро Мартінеса, найкращого бомбардира команди, аргентинці зробили ставку на півзахист. Команда Скалоні постійно змінювала функції атаки та захисту, заплутуючи суперника. На момент виходу на поле стадіону «Монументаль» в Буенос-Айресі, місцева команда вже забезпечила собі місце на наступному Чемпіонаті світу завдяки нічиї в матчі між Болівією та Уругваєм.
Бразилія також вийшла на поле без своєї головної зірки, Неймара, та з кількома іншими втратами. Тренер Дорівал Жуніор вирішив зробити ставку на атакувальних гравців: Вінісіуса, Родріго, Рафінью та Матеуса Кунью. Проте їхні спроби створити проблеми аргентинцям були марними вже в першому таймі.
Матч розпочався з того, що Аргентина контролювала м'яч, а Бразилія чекала нагоди для контратаки. Здавалося, що на нас чекає напружена, в'язка та нудна гра. Але цей сценарій тривав лише чотири хвилини: саме стільки часу знадобилося Хуліану Альваресу, щоб відкрити рахунок. Гол став результатом чудового пасу Тьяго Альмади з лівого флангу в центр штрафного майданчика. Нападник «Атлетіко Мадрид» обробив м'яч, скористався вдалим рикошетом і пробив поміж ніг воротаря Бенто.
Уявна реакція бразильців тривала недовго: вже на 12-й хвилині Енцо Фернандес забив другий гол. Аргентина швидко розігрувала м'яч у центрі поля, дозволяючи Бразилії лише спостерігати. Нахуель Моліна прострілив з правого флангу, і гравець «Челсі», Енцо Фернандес, без перешкод пробив повз дезорієнтований захист.
Бразильці опинилися в складній ситуації, яку вирішив полегшити Крістіан Ромеро, найкращий захисник аргентинців. На 26-й хвилині він необачно віддав м'яч Матеусу Куньї, який з-за меж штрафного майданчика влучно пробив у нижній кут воріт, не залишивши шансів Дібу Мартінесу. І тут, за рахунку 2:1, зародилася остання надія Бразилії. Аргентинці втратили впевненість, а їхні суперники її здобули. Проте тривало це недовго. На 36-й хвилині аргентинці розіграли кутовий удар, перевівши м'яч з лівого флангу на правий. Фернандес віддав пас, а Алексіс Мак Аллістер зненацька з'явився в штрафному майданчику і перекинув м'яч через воротаря.
У другому таймі аргентинці повністю домінували на полі та створили безліч гольових моментів. Спроби Дорівала Жуніора змінити хід гри за допомогою трьох замін були марними. Підопічні Скалоні контролювали м'яч, чергуючи короткі паси з точними дальніми передачами. Альварес міг забивати з лівої ноги, Тальяфіко – головою, але трохи не влучив. Леандро Паредес і Родріго Де Пауль також мали свої нагоди. Але забив Джуліано Сімеоне на 72-й хвилині, незабаром після виходу на заміну. Тальяфіко прорвався лівим флангом і прострілив на Мак Аллістера, який не зміг замкнути передачу. З іншого флангу Сімеоне пробив у ближній кут воріт. Стадіон, заповнений понад 85 000 глядачів, перетворився на велике свято.
Результат і хід матчу стали підтвердженням шляхів, якими йшли обидві команди до цієї зустрічі. Бразилія підійшла до матчу на місці в зоні виходу на Чемпіонат світу, з серією з п'яти матчів без поразок, але з багатьма відкритими питаннями. Хоча вони ніколи не втрачали свій статус футбольної держави, останні роки, можливо, з моменту нищівної поразки на Кубку світу 2014 року, показали нестабільну команду, здатну на все і ні на що. Не стало винятком і гра в Буенос-Айресі.
Аргентина, навпаки, переживає, можливо, найкращий період у своїй футбольній історії. Чинні чемпіони світу, дворазові чемпіони Кубка Америки, лідери відбіркового турніру (і вже кваліфіковані) і перші в рейтингу ФІФА. І їхня гра відповідає цим досягненням: надійний захист і креативна атака, видовищність і конкуренція, гравці, які розкриваються в збірній більше, ніж у своїх клубах. «Монументаль» став радісним свідком цього.
