Світ MotoGP радісно вітає повернення чинного чемпіона на Гран-прі Катару цими вихідними

Хорхе Мартін Альмогера (Сан-Себастьян-де-лос-Реєс, 27 років), який здобув титул у листопаді минулого року, пережив катастрофічний початок 2025 року. Після заслуженої відпустки передсезон виявився настільки невдалим, що він зміг проїхати лише 13 кіл на Aprilia, своєму новому мотоциклі після розриву з Ducati.

Два серйозні інциденти в лютому, один на RS-GP25, а інший під час тренування на супермотарді на картдромі в Леріді напередодні першого Гран-прі сезону, призвели до численних переломів лівої ноги та обох рук, що закінчилося двома візитами до операційної. Після досягнення небес – пекло.

Для Мартіна це була найскладніша травма в його кар'єрі. «Це був дуже важкий момент на ментальному рівні. Я навіть думав, що більше не зможу пілотувати або брати участь у перегонах, тому що протягом перших двох тижнів рука мені нічим не допомагала», – пояснив він про свою другу та остаточну невдачу перед початком сезону. Коли він вперше побачив свою ліву руку, він подумав, що, можливо, більше ніколи не сяде на гоночний мотоцикл. Те саме він думав свого часу, у 2021 році, про найгірше падіння у своїй кар'єрі.

Дебютувавши в MotoGP, у своїй третій гонці та щойно піднявшись на подіум саме на цій трасі, він потрапив у аварію в Португалії, яка змусила його кілька разів перевернутися по гравію з ударами до 26G протягом 5,2 секунди — історичний пік сили G, зареєстрований під час аварії MotoGP, становить 29,9 у Лоріса База в Малайзії. Тоді він отримав вісім переломів і потребував трьох послідовних операцій, щоб повернутися на трасу.

Для Мартіна травми не є чимось новим. З моменту свого дебюту в Moto3 у 2015 році мадридський гонщик накопичив 18 переломів кісток у своїй медичній картці, і доктор Анхель Шарте зазначив у Лосаїлі, що відновлення після делікатної травми лівої руки — перелому човноподібної кістки, дистального променя та пірамідної кістки — є не менш ніж дивовижним і вражаючим. У звичайного пацієнта мінімальний термін відновлення становить три місяці. Його прооперували рівно місяць і 14 днів тому.

Після того нищівного падіння в Портімао Мартіну знадобилося 49 днів, щоб знову сісти на MotoGP, тоді як цього разу він 65 днів був далеко від прототипу, з яким навіть не зміг познайомитися в деталях через брак кілометражу в передсезонні. Інші випереджають його на понад 5000 кілометрів на трасі. Для чемпіона важливо натиснути кнопку перезавантаження і набратися терпіння.

«Я маю багато будувати, з нуля, з новим мотоциклом, у новій команді, після такої серйозної травми», – сказав він у четвер, повертаючись у паддок на трасі в Лусаїлі. «Я повинен чітко усвідомлювати свою мету, мати дві-три цілі на день і йти до них. Якщо я зараз спробую сісти на мотоцикл і боротися за перемоги, я знову травмуюся», – додав він в інтерв'ю DAZN.

Aprilia і Мартін поділяють спільну мету – не здаватися перед труднощами і чітким домінуванням Ducati, п’ять з шести пілотів яких займають перші місця в чемпіонаті, а лідером є Алекс Маркес. Desmosedici прагнуть здобути свою двадцять першу перемогу поспіль під сяйвом вогнів пустелі, що є безпрецедентним домінуванням у XXI столітті.

«Aprilia зробила крок вперед і наблизилася до Ducati, я думаю, що потенціал дуже високий, і ми скоротимо цю відстань», – проаналізував чинний чемпіон. З моменту його першого падіння на тестах у Сепангу, в Малайзії, RS-GP25 еволюціонував під керівництвом італійця Марко Беццеккі, його товариша по команді. Номер один стартуватиме з цієї бази і пізніше спробує пристосувати мотоцикл до свого стилю пілотування, роботу, яку не було завершено через жахливий передсезон.