Футболістка збірної Іспанії Ольга Кармона розмірковує про "золоте покоління" іспанського жіночого футболу та його еволюцію напередодні матчу проти Німеччини у першому матчі фіналу Ліги Націй. Кармона забила переможний гол у ворота Англії, що підштовхнуло команду, яка до цього турніру ніколи не долала етап плей-офф, до першої перемоги на Чемпіонаті світу у 2023 році. Іспанія також виграла першу в історії Лігу Націй у 2024 році та тепер захищає свій титул у протистоянні з Німеччиною.

У розмові з пресою Кармона підкреслила важливість успіху команди: "Для нас це нова можливість. У вівторок у Мадриді ми можемо бути оголошені чемпіонками. Завжди вважається, що ми повинні виходити у фінали за будь-яку ціну. Я вважаю, що важливо те, що ця команда цінує всю роботу, весь процес і все, що нам довелося пройти, щоб дістатися до всіх фіналів, у яких ми брали участь досі. У нас є ентузіазм і вся відповідальність, і ми будемо намагатися."

Вона висловила гордість за досягнення команди, як на полі, так і в просуванні рівності у жіночому футболі. "Ця команда не втомлюється перемагати. Коли ти виграєш, виграєш і виграєш, дуже важко постійно підтримувати концентрацію, ніколи не знижувати рівень... Це багато говорить про менталітет цієї команди, про роботу, відповідальність та самопожертву, які нас характеризують."

Вимога робити речі краще – це те, що тримає нас на вершині.

Кармона також розповіла про неповторний стиль гри Іспанії та вплив тренерки Соні Бермудес, яка, будучи колишньою футболісткою, чудово розуміє потреби команди. Повернення Дженні Ермосо до команди також стало приводом для радості, як у спортивному, так і в особистому плані.

Нещодавно Ольга випустила книгу під назвою "Гол, який змінив усе", в якій розповідає не лише про вирішальний гол на Чемпіонаті світу 2023 року, а й про особистий вплив того дня. "День фіналу Чемпіонату світу змінив не лише моє життя, а й життя всіх гравців, які були частиною цієї події. З того часу іспанський футбол зробив поворот на 180 градусів. Ми дуже сильно зростаємо. Це дуже важлива подія в моєму житті, тому що я забила той гол, але в книзі я також говорю про те, що означало для жіночого футболу завоювання того трофея."

Момент тріумфу був затьмарений особистою трагедією – звісткою про смерть її батька. "У день фіналу у мене багато прогалин у пам'яті. Спочатку була велика ейфорія, але потім настала ця гірка і дуже важка частина, яку мені довелося пережити. Всього за один день я пережила такий контраст емоцій, і мені було дуже важко з ними впоратися. Я пам'ятаю дуже конкретні речі, навіть деякі моменти самого матчу, які я не пам'ятаю."

Книга є свідченням того, як вона справлялася з цими інтенсивними емоціями, і способом поділитися своєю історією, від початку у футболі, коли вона наполягала на грі зі своїми братами, до статусу прикладу для нових поколінь спортсменок.