Він не виходив на майданчик місяць, його ліве плече вимагало відпочинку. Він кусав нігті, нетерпляче чекаючи, коли настане час розваг, якого ніяк не міг дочекатися. Або, принаймні, так здавалося йому, як і його «Барсі», що безжально страждала на паркеті. Але Кевін Пантер повернувся, щоб сказати своє слово, щоб пояснити, що його баскетбол залишається незмінним, що з ним все можливо. Бойовий клич, в якому вже знаходить притулок «Барселона» – команда невизначена, настільки ж енергійна іноді, наскільки анемічна в інший час. Їй не вистачає солідності, чіткого плану дій, окрім як передавати м'яч вільним гравцям (Пантеру та Паркеру), а також надійності та ієрархії, щоб підкорювати суперників, навіть щоб нав'язувати свою гру в напружені моменти. Це призвело, з урахуванням численних і суттєвих втрат, до смішного сезону для команди, пригніченої в Лізі — де вона йде сьомою і досі не має чіткої присутності в плей-офф ACB — і в Кубку, вилетівши при першій же нагоді. Вона ховається в Євролізі, де займає шосте місце, що наразі дає квиток у плей-офф. Але з натхненним Пантером немає нічого неможливого.

Через дві хвилини після початку зустрічі Жоан Пеньярроя попросив тайм-аут, водночас піднявши плечі як знак безсилля, збентежений і скривлений жест. Його команда, у версії, яка вже стала звичною, вийшла на майданчик, щоб подивитися, що буде, покладаючись на свою влучність і трохи більше. Без запалу та інтенсивності, із захистом, який пропускає, як зазвичай, коли стикається з вправними командами, навіть з гравцями з родоводом. Ляпас за ляпасом, 3-13, відставання на десять очок на старті. Але його промови мало чим допомагали, як і те, що Саторанський розривав кільце або Мету витанцьовував, щоб закинути з розвороту. Канадець Майк розривав «Барсу» своїми трьома триочковими на радість імпровізованого сербського котла, що утворився в «Палау», павільйоні, який дає зелене світло вболівальникам суперників, поки вони платять, як це вже було з грецькими командами «Олімпіакос» і «Панатінаїкос». Поки не вийшов Кевін Пантер.

«Було жахливо, абсолютно жахливо бути без баскетболу. Дуже нудно», – зізнавався Пантер перед матчем. Неважко уявити його розваленим на дивані, у білій майці, яку він завжди носить, поглинаючи серіали Netflix або дивлячись на щось нецікаве, можливо, гортаючи в телефоні фотографії свого улюбленого помаранчевого м'яча. Його справа – стрибати на майданчику. І так він і зробив, щойно отримав м'яч. Один, два і три триочкових поспіль, фестиваль здалеку, до якого приєднався Брізуела, намагаючись відповісти Майку та Брауну, які також забили три дальніх кидки. Багато триочкової феєрії і мало «Барси», 25-32 у першій чверті.

Але Пантер мав ще що показати. М'яч на фланг, стрибок і кидок у зависанні, ще один триочковий, і «Палау» підкорений своїм звіром, який махав рукою, щоб символізувати подвиг, щоб підбурити своїх уболівальників і таким чином підживити мрії «синьо-гранатових». Не вистачало лише перехоплення та проходу під кільце, алей-упа з Андерсоном — який повторив політ без гвинтів з пасу Ернангомеса, — і п'ятого влучання (з шести спроб) Пантера з-за дуги. Досить, щоб придушити сербські крики, а також щоб «Барса» вийшла вперед. Одного гравця вистачило, щоб оживити «синьо-гранатову» команду, яка спочатку була розгромлена на паркеті через власні промахи, а потім підживлена Мету та його баскетболом у фраку та циліндрі. 54-41 до перерви; від сірої «Барси» до «Барси» Пантера.

Перерва не остудила влучність, триочкові сипалися звідусіль (Саторанський, Мету та Абрінес у «Барси»; Нтілікіна, Маринкович та Девіс у «Партизана») – перестрілка снайперів. Але обмін ударами, окрім постійної проблеми з підбиранням у захисті, зрештою призвів до того, що «синьо-гранатові», які втратили оберти через ротації, так само як і суперник, підтриманий влучністю Девіса та набагато більш запеклим захистом, показали, що сербська геральдика не дозволяє опускати голову завчасно. Перевага в 16 очок скоротилася до двох, і зрештою 73-67 після останнього ривка «Барси» перед заключним епізодом.

Тоді сталося так, що нерви скували руки, що гравці сперечалися з кільцем, два з половиною хвилини без влучань. У наступні дві з половиною хвилини – лише прохід Саторанського та триочковий Брауна. Вже не було плавності, ясності ідей та гри з контактом, вкрай незлагоджений баскетбол. Катастрофа, проти якої повстав «Партизан», керований Джонсом і підтриманий Майком, знову граючи в тісноті. Попросив слово і м'яч Пантер, який вже був на майданчику, безпомилкові штрафні, щоб збільшити свій рахунок до 25 очок, і Паркер як доповнення. Новий заряд адреналіну для «синьо-гранатових», настільки ж крихких у психологічному плані, наскільки й бурхливих, коли їхній зірковий гравець діяв як такий. І цього було достатньо, щоб перемогти «Партизан» — покараний також за відсутність влучності з лінії штрафних, — щоб «Барса» святкувала перемогу, яка наближає її до плей-офф Євроліги. Залишилося п'ять турів, три з них вдома, і ще багато Пантера, якого можна побачити.