Декількома словами
На турнірі в Брюсселі у 1987 році гросмейстер Джеймс Пласкетт представив ендшпільну задачу нідерландського композитора Гійса ван Брейкелена. Ця задача виявилася настільки складною, що її не змогли одразу розв'язати навіть провідні шахісти світу, включно з Каспаровим і Карповим, і вона досі є викликом для комп'ютерів.
Під час турніру SWIFT у Брюсселі у 1987 році, де зібралися майже всі найкращі шахісти світу, включно з Гарі Каспаровим та Анатолієм Карповим, стався цікавий епізод. Британський гросмейстер Джеймс Пласкетт показав у колуарах турніру витончений зразок художньої шахової композиції — ендшпільну задачу. Ця задача виявилася настільки складною, що ніхто з присутніх, навіть провідні гравці, не зміг знайти її розв'язання одразу. Лише за кілька днів ключ був знайдений.
Пізніше з'ясувалося, що справжнім автором цієї шедевральної композиції є не сам Пласкетт, а нідерландський композитор Гійс ван Брейкелен. Пласкетт лише віддав належне і представив роботу ван Брейкелена, яка заслуговувала на таку увагу.
Ця ендшпільна задача залишається надзвичайно важкою навіть для сучасних потужних шахових комп'ютерних програм. Ключ до її розв'язання, або "патерн", дуже глибоко прихований. Проте, коли його знайдено, вся логіка розв'язання стає очевидною, являючи собою дивовижне поєднання точності та краси.
