«Бетіс» не захотів поступатися на Монжуїку, як «Валенсія» на Бернабеу, і якщо не виграв, то лише тому, що «Барса» сьогодні — команда з кращим ритмом та впевненістю, ніж «Реал». Обидва гранди відчули втому від Кубка, завжди більш захопливого, в напруженому щоденному графіку Ла Ліги, а також від майбутніх матчів Ліги Чемпіонів проти «Боруссії Дортмунд» та «Арсеналу». Нічия, в будь-якому випадку, була важко сприйнята барселоністами після невдачі на Чамартіні.

Склади команд

Барселона (1): Войцех Щенсний, Пау Кубарсі, Жюль Кунде, Рональд Араухо, Алехандро Бальде (Жерар Мартін, хв. 74), Педрі (Фермін Лопес, хв. 74), Гаві, Френкі де Йонг (Ерік Гарсія, хв. 57), Ламін Ямаль, Ферран Торрес (Рафінья, хв. 56) та Роберт Левандовський.

Бетіс (1): Адріан, Ромен Перро, Айтор Руїбаль, Натан, Марк Бартра, Джовані Ло Чельсо (Вільям Карвалью, хв. 58), Пабло Форнальс, Антоні (Хесус Родрігес, хв. 74), Джонні Кардосо (Дієго Льоренте, хв. 78), Серхі Альтіміра (Чімі Авіла, хв. 45) та Кучо Ернандес (Седрік Бакамбу, хв. 74).

Голи

1-0 хв. 6: Гаві. 1-1 хв. 16: Соуза.

Арбітр

Хесус Хіль Мансано.

Жовті картки

Соуза (хв. 13), Ерік Гарсія (хв. 76), Кунде (хв. 86).

Синьо-гранатовим бракувало свіжості та витонченості, а часом і терпіння, щоб виграти матч, який вони крутили-вертіли, доки не змушені були погодитися на 1:1. Цей результат дає їм перевагу в чотири очки на чолі турнірної таблиці за вісім турів до кінця Ла Ліги. Проте на Монжуїку не було докорів, лише гіркота та розчарування, бо перемога була так близько, через нерви, через напругу матчу, який вважався вирішальним для долі чемпіонату, що тепер залишається відкритим через накопичену втому та майбутнє протистояння «Барса» – «Реал».

Результат підтвердив, що зустрічалися дві найкращі команди другої половини сезону: «Барса» не програє 22 матчі (дев'ять перемог поспіль), а «Бетіс» до цього мав серію з шести перемог, будучи таким же націленим, але більш відпочилим, ніж амбітна команда Фліка. Пеллегріні зумів атакувати на початку і захищатися потім, щоб відсвяткувати чудовий результат 1:1.

Навіть без Іско, свого ключового гравця, «Бетіс» — дуже приємна команда після зимового трансферного вікна завдяки мудрому керівництву тренера та таким гравцям, як Кардосо, Антоні чи Кучо. Андалузці вийшли на поле дуже бадьорими та сміливими, значно гострішими за «Барсу». Втрати м'яча синьо-гранатовими створювали небезпеку біля воріт Щенсного протягом перших п'яти хвилин, доки Педрі не пробив і не змусив Адріана рятувати. Наступна атака вже стала гольовою: Гаві, вихованець «Бетіса», правою ногою замкнув передачу в один дотик від Феррана, якому асистував Ламін Ямаль після відбору Кунде.

Ефективність — одна з характерних рис «Барселони», незалежно від того, грають Гаві та Ферран, автори голу, чи Фермін та Рафінья, які були запасними проти «Бетіса». Концентрація в атаці контрастувала з неуважністю в обороні, бо на п'ятнадцятій хвилині Араухо не встежив за Натаном, і центральний захисник головою замкнув кутовий, поданий Ло Чельсо. Рахунок та гра відображали чудову динаміку обох команд у Ла Лізі. Незважаючи на домінування Педрі, синьо-гранатові не могли підкорити «Бетіс», бо їхній темп був занадто рваним, а паси — нерегулярними на тлі нетерпіння Монжуїка.

За браком рішучості, синьо-гранатові вдалися до пресингу та відборів у центрі поля, щоб оточити ворота Адріана, і гра перемістилася на половину поля «Бетіса». Ламін Ямаль та Левандовський мали дві хороші нагоди, які не реалізували через брак точності, так само як і андалузці проводили небезпечні контратаки, що вимагали максимальної концентрації від захисників «Барси». Матч був напруженим та відкритим через наполегливість синьо-гранатових та загрозу від Антоні, який чудово діяв на правому фланзі.

Пеллегріні посилив атаку в перерві, випустивши Чімі Авілу, ще одного нападника, щоб акцентувати увагу на швидкій та вертикальній грі «Бетіса», більш рухливій, ніж у втомленої «Барси». Єдиним, хто не здавався, був Педрі, який віддав чудовий пас на Кунде, але той не зміг завершити атаку через сейв Адріана. Синьо-гранатовим потрібні були свіжі гравці, і на поле вийшли Рафінья та Ерік Гарсія.

Хоча Монжуїк — це не Камп Ноу, і фактор домашнього поля має меншу вагу, вболівальники привітали вихід Рафіньї, і «Барселона» знову набрала обертів проти «Бетіса», що все більше відходив у захист, хоча його так само активно підтримували численні фанати з Барселони. Гра явно схилилася на користь команди Фліка. Інтенсивність та наполегливість барселонців не давали перепочинку гравцям Пеллегріні. Перевага була очевидною, але бракувало чітких моментів через недостатню ясність в останньому пасі, у швидких та точних комбінаціях для дестабілізації суперника, бракувало паузи для знаходження довгоочікуваного голу на Олімпійському стадіоні.

Ротація врешті торкнулася навіть Педрі. Гравець з Тенеріфе відпочиває лише час від часу, бо він незамінний у кожному матчі, а наступної середи — гра проти «Боруссії Дортмунд». Рафінья закликав публіку до активнішої підтримки, хоча бажання запускати хвилю, яку часто бачили на Монжуїку, зникло. «Бетіс» вже давно перестав контратакувати, практично весь другий тайм, і повністю зосередився на обороні під керівництвом Бартри.

Хоча Натан знову змусив Щенсного продемонструвати свою майстерність, матч завершився біля воріт «Бетіса». Проте м'яч так і не влетів у сітку через ментальну та фізичну втому синьо-гранатових та колективну тривогу Монжуїка. Футболу «Барселони» бракувало плинності та іскри попередніх матчів, але команда зберегла свою звичну силу та благородство, тому докорів не було, лише відчуття, що команда хотіла, але не змогла завдати удару, який міг би стати вирішальним для Ла Ліги.

Турнірна таблиця (фрагмент)