Верховний суд Іспанії відхилив скаргу з ознаками теорії змови, подану адвокатом Едуардо Мартін-Дуарте проти кількох членів уряду та депутатів-соціалістів, яку поширювала та підсилювала Народна партія (ПП). Суд дійшов висновку, що звинувачення цього адвоката, які ґрунтувалися на вирізках з преси та «саморобному» списку з нібито банківськими рахунками в Домініканській Республіці, приписуваними цим політикам, не мають «жодних мінімально обґрунтованих» чи «правдоподібних» доказів.

У своєму рішенні, що не залишає сумнівів, судді відкидають цю атаку на виконавчу владу. «Факти, про які повідомляє скаржник, є сукупністю тверджень, що намагаються спиратися лише на посилання на заголовки новин, розмиті та позбавлені об'єктивної підтримки та основи», — зазначає Верховний суд, відкидаючи нібито надані докази. Адвокат додав до свого звернення явно фальшиві банківські виписки. «Не згадуючи їх походження, він додав кілька чистих аркушів, без фірмового бланка чи посилання на будь-яку банківську установу, де містилися буквено-цифрові рядки щодо [нібито] депозитів та рахунків, відкритих у банках Домініканської Республіки на ім'я членів уряду та депутатів», — нагадують судді.

Подання цієї скарги до різних органів залишалося непоміченим, доки комісіонер Віктор де Альдама, фігурант справи Абалоса, не з'явився минулого січня на радіостанції Cope. З серйозним виразом обличчя він накинувся на уряд: «Є щось дуже серйозне», — наважився він заявити. «Є скарга в прокуратурі, де є список з пані [Бегоньєю] Гомес, [дружиною Педро Санчеса], з рахунками за кордоном на понад шість мільйонів доларів [...] Пані Марія Хесус Монтеро [перший віце-прем'єр та міністр фінансів] також там [...] У мене є копія цієї скарги та банківського списку», — запевнив він.

Однак лише за кілька хвилин Антикорупційна прокуратура відповіла і зруйнувала його блеф. Прокуратура пояснила, що отримала дві схожі скарги. Однією з них була скарга адвоката Едуардо Мартін-Дуарте, яка приписувала нібито рахунки, серед інших, Марії Хесус Монтеро; колишньому третьому віце-прем'єру Терезі Рібері; міністру територіальної політики Анхелю Віктору Торресу; та організаційному секретареві PSOE Сантосу Сердану. Але додала, що закрила обидві справи після їх вивчення. За даними джерел у прокуратурі, вони не мали жодних підстав і містили фальшиві номери банківських рахунків. Попри це, ПП скористалася можливістю, щоб атакувати уряд і надати ваги скарзі, поширеній Альдамою. Речник ПП у Конгресі, Мігель Тельядо, заявив: «Те, що пані міністр фінансів, Марія Хесус Монтеро, може мати рахунки за кордоном зі значними сумами в доларах, мені здається дуже, дуже серйозним».

Крім прокуратури, адвокат Едуардо Мартін-Дуарте надіслав свою скаргу до слідчої комісії Сенату щодо справи Кольдо, контрольованої консервативною партією. Цей орган прийняв її до розгляду і врешті-решт перенаправив до Верховного суду. Голова комісії, Елой Суарес (ПП), передав її голові верхньої палати парламенту, Педро Рольяну (ПП). А той, у свою чергу, переслав її Ісабель Перельйо, голові Генеральної ради судової влади (CGPJ) та Верховного суду. Однак Кримінальна палата Верховного суду врешті-решт не надала їй жодної довіри.