Верховний суд Іспанії змінив тлумачення закону щодо прийому неповнолітніх, які самостійно тікають від збройних конфліктів, таких як у Малі, та шукають міжнародного захисту в Іспанії. У постанові, виданій минулої середи у відповідь на апеляцію уряду Канарських островів, суд звернув особливу увагу на щонайменше 1200 неповнолітніх біженців, що перебувають серед майже 6000 осіб у переповнених центрах на Канарах, і встановив, що уряд має надати їм відповідь протягом 10 днів.

Принаймні щодо цих неповнолітніх, які перебувають в особливо вразливому становищі, центральний уряд повинен взяти на себе відповідальність, як це робиться з дорослими прохачами притулку на території Іспанії, зазначає високий суд. Досі центральна адміністрація вважала, що статус неповнолітнього превалює над статусом прохача притулку, і, отже, опіка над ними не входила до її компетенції, а належала автономним спільнотам.

Рішення Верховного суду було ухвалено після того, як уряд Канарських островів заявив, що серед їхніх служб прийому — перевантажених протягом місяців — 1221 неповнолітній без супроводу потребує міжнародного захисту. Це включає 546 осіб, які вже подали запит, та ще 675, які очікують на формалізацію своїх заяв. З кінця 2023 року спостерігається зміна профілю неповнолітніх, які прибувають на Канарські острови самостійно, зі збільшенням кількості молодих малійців, які у своїй країні ризикували порушенням прав людини. Ситуація в Малі настільки серйозна, що будь—який дорослий малієць, який просить захисту в Іспанії, отримує його, оскільки рівень визнання для громадян Малі становить 99%. Статистика Міністерства внутрішніх справ свідчить про зростання: у 2024 році щонайменше 400 неповнолітніх без супроводу попросили притулку в Іспанії, тоді як раніше ця цифра ніколи не досягала сотні.

Омбудсмен Іспанії ще в липні 2024 року звертав увагу на становище цих неповнолітніх прохачів притулку та закликав державу втрутитися, вважаючи, що вона також має компетенцію щодо них. Зокрема, наголошувалося на «нагальній необхідності» надання Міністерством міграції Канарським островам необхідних ресурсів для прийому цих малійських підлітків. Фактично, було рекомендовано створити спеціальний центр для неповнолітніх прохачів притулку без супроводу — подібний до центрів для українських біженців — де вони могли б формалізувати свої запити. Однак Міністерство міграції вважало, що ці діти, як і всі неповнолітні без супроводу, мають бути прийняті регіональними адміністраціями.

На думку експертів з міграційного права, постанова суду «розставляє крапки над і» та чітко вказує, що прийом прохачів міжнародного захисту є компетенцією центрального уряду. Отже, неповнолітні, які звернулися за таким захистом, мають бути розміщені у відповідних центрах. Навіть європейська директива передбачає, що підлітки старше 16 років можуть перебувати в центрах для дорослих прохачів притулку, якщо там їм буде краще.

Правозахисні організації вважають, що правильним шляхом, відповідно до позиції Омбудсмена, є створення диференційованих центрів для належного догляду за цими дітьми, як це було зроблено для біженців з України. Наразі система прийому прохачів міжнародного захисту в Іспанії розміщує 32 189 осіб, серед яких 8 594 неповнолітніх, що перебувають там зі своїми родинами.

Цю ж точку зору підтримує Лурдес Рейсабаль, засновниця фонду, що 25 років працює з неповнолітніми мігрантами. Вона вважає, що постанова висвітлює недоліки держави як у захисті дитинства, так і в системі надання притулку, особливо щодо цих 1200 біженців, які є дітьми, мігрантами, перебувають самі та втекли з країн, де їхньому життю загрожувала небезпека. «Верховний суд чітко вказує: через нездатність домовитися та брак солідарності між автономними спільнотами, принаймні центральна адміністрація має взяти на себе захист найвразливіших серед вразливих», — каже вона, наголошуючи, що надання притулку є компетенцією держави.

Однак не всі експерти погоджуються з таким тлумаченням. Хосе Мігель Моралес з організації «Andalucía Acoge» вважає критерій суду «дискусійним», оскільки досі пріоритет надавався статусу неповнолітнього, а не його документальній ситуації. «Вони діти перш за все, а потім мігранти», — стверджує він, і тому мають бути захищені автономною спільнотою. «Ми не можемо створювати паралельну систему для неповнолітніх біженців», — додає він, піднімаючи питання про те, що станеться, коли дитина досягне 18 років або якщо їй відмовлять у захисті.

Елена Муньос, юридичний директор Іспанської комісії допомоги біженцям (CEAR), зазначає, що наразі постанова суду як запобіжний захід стосується лише конкретно 1221 дитини—прохача притулку на Канарах. Проте вона додає, що це може відкрити шлях для змін: «Треба оцінювати найвищі інтереси дитини понад її правовий статус; але якщо на Канарах вони перебувають у переповнених умовах, потрібно аналізувати, що для них буде краще», — підсумовує вона.