Декількома словами
Запроваджені адміністрацією Трампа торговельні тарифи, спрямовані на захист економіки США, можуть мати зворотний ефект, вдаривши по американському туризму. Основні країни-постачальники туристів, такі як Канада, Мексика та Китай, зіткнулися з високими митами, що може призвести до скорочення турпотоку та можливих бойкотів, ставлячи під загрозу статус США як провідного туристичного напрямку та джерела доходів від подорожей.

Торговельна війна, розв'язана Дональдом Трампом через масове запровадження тарифів проти основних торговельних партнерів, мала на меті скоротити величезний торговельний дефіцит США та стимулювати внутрішню економіку. Однак, чи не обернеться ця стратегія несподіваним ударом по туристичній галузі першої економіки світу?
США, що посіли третє місце у світі за відвідуваністю у 2024 році (72,3 мільйона мандрівників) і перше за доходами від туризму (175 мільярдів євро, за даними Всесвітньої ради з туризму та подорожей, WTTC), тепер ризикують втратити свої позиції. Хоча прямої кореляції ще немає, запровадження тарифів, дзеркальні відповіді постраждалих країн та негативний вплив торговельної війни на економіки партнерів створюють атмосферу відторгнення США. Це може вилитися у справжній бойкот поїздок до країни.
Перші тривожні дзвіночки вже пролунали. У лютому, коли Трамп лише натякнув на можливі тарифи для Канади, кількість канадців, що перетинали кордон автомобілем, впала на 24% порівняно з 2024 роком, а рейси американської авіакомпанії United Airlines із сусідньої країни також суттєво скоротилися. Чи стане цей феномен глобальним? Цілком можливо, якщо проаналізувати дані країн, що найбільше постраждали від нових тарифів, та тих, хто привозить найбільше туристів до США.
Двома найбільшими ринками-постачальниками туристів до США у 2024 році були Канада (20,24 млн мандрівників) та Мексика (16,98 млн). Разом вони забезпечують понад 50% турпотоку. І саме на їхній експорт до США з вівторка поширюються нові 25% мита. Негативні наслідки для їхніх компаній очевидні (зростання цін, скорочення прибутків або й те, й інше), а уряди можуть вдатися до симетричних заходів у відповідь.
Розуміючи вагу цих країн у торгівлі та туризмі, американський уряд зробив виняток для товарів, що входять до Угоди про вільну торгівлю між трьома країнами. Однак це лише часткове полегшення, адже потужна автомобільна промисловість, а також половина товарів, які Мексика продає в США, підпадають під ці збори.
На третьому місці – Велика Британія (4,03 млн туристів, 5,6% від загалу), яка поки що утрималася від торгової відповіді, отримавши «найлегше» покарання – 10% мита на свій експорт. Схожа ситуація і з Бразилією (шосте місце за кількістю туристів до США, 1,91 млн, 2,64% від загалу).
Найбільший удар тарифів припав на країни, чиї туристичні потоки до США зростали найшвидше у 2024 році. Продажі товарів з Китаю (десяте місце в рейтингу туристів з 1,62 млн та 2,24% від загалу) обкладатимуться 34% митом. Це може стати ключовим фактором, що «заморозить» цей ринок мандрівників, що розвивається, з високою купівельною спроможністю та тривалими термінами перебування. Адже саме китайський турпотік зріс на неймовірні 50% у 2024 році, ставши лідером зростання у списку WTTC, і перспективи до середи були надзвичайно оптимістичними.
У схожій ситуації опинилися Індія та Японія, де кількість мандрівників до США зросла на 24,3% та 21,4% відповідно у 2024 році. Відновлення виїзного туризму в Азії йшло повільніше через обмеження на поїздки та політику стимулювання внутрішніх подорожей, на відміну від Європи, яка повернулася до доковідного рівня ще наприкінці 2023 року, а у 2024 досягла історичних максимумів. До речі, два останні місця в топ-10 займають європейські країни – Німеччина (п'яте) та Франція (восьме), з 1,99 та 1,70 млн мандрівників відповідно. Їх, як і Іспанію, торкнулося 20% мито.