Міжнародна команда вчених досягла того, що раніше вважалося неможливим: успішно виділила та проаналізувала найдавнішу з коли-небудь отриманих рибонуклеїнових кислот (РНК). Джерелом став мамонтеня Юка, яке загинуло приблизно 40 000 років тому в Сибіру, імовірно, внаслідок нападу печерних левів. Це відкриття, опубліковане в науковому журналі Cell, відкриває нові горизонти у палеогенетиці та розумінні біології вимерлих видів.

Дотепер вважалося, що РНК, як надзвичайно крихка біологічна молекула, не може зберегтися протягом десятків тисячоліть. Проте завдяки дивовижній збереженості решток Юки у сибірській вічній мерзлоті, вченим вдалося виділити повноцінні послідовності РНК з м'язової тканини тварини. Це досягнення має величезне значення, оскільки РНК надає інформацію про активні гени в конкретній тканині на момент смерті, доповнюючи дані, отримані з ДНК.

Іспанський палеогенетик Мармоль, співробітник Копенгагенського університету, пояснив, що аналіз РНК підтвердив, що Юка був молодим самцем, а також виявив наявність РНК, пов'язаної зі стресом, що відповідає теорії про напад хижаків. Нові методи молекулярного аналізу значно розширюють можливості вивчення функціонування організмів доісторичних тварин за життя.

Відкриття також має серйозні наслідки для проектів з "деекстинкції", спрямованих на відродження шерстистих мамонтів. Хоча Мармоль скептично ставиться до можливості реінтродукції стійких популяцій мамонтів, він визнає, що вивчення РНК може дати більш повну картину молекулярних процесів, що є критично важливим для розуміння геному. Крім того, успішне вилучення РНК відкриває шлях до секвенування давніх вірусів, включаючи віруси грипу або коронавіруси, що збереглися в рештках льодовикового періоду.

Раніше, у 2019 році, було отримано сильно фрагментовану РНК від стародавнього псового віком 14 000 років, але послідовності РНК з Юки є найбільш повними та інформативними з усіх отриманих на сьогоднішній день, що зміцнює уявлення про значно більшу стійкість молекул РНК, ніж вважалося раніше.