Один із наймасштабніших у світі наукових журналів, "Science of the Total Environment", був виключений з переліку авторитетних видань через виявлення численних порушень та низькоякісних публікацій. Цей скандал висвітлює надмірне збагачення наукових видавництв, таких як нідерландський гігант Elsevier, який щорічно отримує мільярди євро прибутку, часто з державних коштів, призначених для науки.

Початок скандалу датується осінню 2020 року, коли журнал опублікував сумнівне дослідження про те, що традиційна китайська медицина нібито може запобігти COVID-19. Тодішній головний редактор, іспанський хімік Даміа Барсело, захищав цю "безглузду" публікацію. Під його керівництвом, з 2012 року, кількість опублікованих статей у журналі зросла вдесятеро, досягнувши майже 10 000 на рік. Однак це зростання супроводжувалося значним падінням якості, оскільки існував "збочений стимул" приймати посередні роботи: вчені платять за публікацію своїх досліджень.

Професор Еміліо Дельгадо з Університету Гранади охарактеризував журнал як "відкритий, всеїдний мегажурнал, а по суті — мегабізнес".

Elsevier, видавничий дім-власник "Science of the Total Environment", контролює близько 25% світового ринку наукових публікацій. У 2024 році чотири провідні наукові видавництва — Elsevier, Springer Nature, Wiley та Taylor & Francis — сукупно отримали доходи в мільярди євро, демонструючи рентабельність понад 30%, що є безпрецедентним для більшості інших галузей. Цей "бум" прибутків пояснюється системою "публікуй або загинь", яка винагороджує навіть надзвичайно плідних вчених, а також зміною бізнес-моделі. Якщо раніше читачі платили за підписку, то тепер автори самі платять за публікацію своїх робіт у відкритому доступі.

Даміа Барсело, один з найпродуктивніших вчених, який опублікував понад 1000 досліджень, включно з понад 200 у своєму власному журналі, був помічений у сумнівних практиках, таких як рецензування власних робіт. Хоча Elsevier стверджує, що порушення "не можуть бути приписані одній особі", Барсело залишив посаду головного редактора в березні 2025 року в рамках "ширшої ініціативи щодо посилення управління журналом".

Ситуація ускладнюється тим, що вчені нерідко приписують собі афіліації з престижними університетами (наприклад, у Саудівській Аравії), щоб підвищити свій рейтинг у міжнародних списках високоцитованих дослідників, що, своєю чергою, піднімає позиції цих університетів у світових рейтингах.

Іспанські університети, як і інші, стикаються з проблемою "роздутих" резюме. У відповідь на це Національне агентство з оцінки якості та акредитації (ANECA) Іспанії переглядає свої критерії, щоб відходити від кількісної оцінки наукових робіт. Голова Комітету з наукової етики Іспанії закликає до більш рішучих заходів: "Потрібно очистити це болото", — заявив він, підкреслюючи необхідність дестимулювати "публікацію заради публікації".