Декількома словами
Вчені з різних країн працюють над створенням роботизованих протезів з живих тканин, відкриваючи нові горизонти в біоінженерії та медицині.
Вчені з різних країн працюють над створенням роботизованих протезів нового покоління, використовуючи для цього живі тканини. Інноваційні розробки спрямовані на створення протезів, здатних рухатися, регенеруватися та створюватися з клітин самого пацієнта. Це відкриває нові горизонти в біоінженерії та медицині.
Дослідники з Токійського університету у співпраці з колегами з інших японських університетів вже створили роботизовану руку, здатну рухати пальцями. В Барселоні вчені навчилися відтворювати внутрішню структуру м'язів за допомогою 3D-біодруку. Це дозволяє не тільки відтворити форму м'яза, але й забезпечити його функціональність.
Професор Масахару Такеучі з Токійського університету зазначає, що ця технологія може бути застосована в розробці протезів, для тестування ліків на м'язових тканинах, а також у дослідженнях м'язової фізіології. Команда Такеучі створила найбільшу на даний момент роботизовану руку, що складається з тонких м'язових тканин, вирощених у живильному середовищі, та біосумісних полімерів з тонкими підтримуючими тросами.
Основною складністю було забезпечення достатньої сили для руху руки. Рішенням стало створення структури зі скручених м'язових тканин, що нагадують роли суші, які потім об'єднуються у складну багатосуглобову конструкцію (MuMuTAs). Ці структури інтегровані в роботизований механізм, керований тросами.
В Інституті Біоінженерії Каталонії (IBEC) працюють над альтернативними методами стимуляції, використовуючи датчики та електроди, інтегровані безпосередньо в м'яз. Це дозволяє досягти більш локалізованого та контрольованого впливу. Директор IBEC підкреслює важливість вивчення реакції м'язів на різні препарати.
IBEC також займається створенням функціональних м'язів з використанням біочорнил, що поєднують біосумісні матеріали та живі клітини. Вчені навчилися відтворювати складні внутрішні структури, що забезпечує функціонування органів. За словами дослідника з IBEC, Флоренсії Лескано, це дозволяє досягти більшої функціональності при створенні протезів.
Дослідники бачать великі перспективи в цих розробках, сподіваючись на створення протезів, які будуть максимально відповідати людським м'язам. Для цього необхідно розробити способи управління м'язовими тканинами через нервові сигнали та забезпечити довгострокову життєздатність тканин поза лабораторією. Також стоїть завдання створення системи кровопостачання для тканин.
Біоінженерія обіцяє змінити підходи до медичних та фармакологічних досліджень. Замість випробувань на тваринах можна буде використовувати біомоделі, надруковані в лабораторії. Це прискорить отримання результатів та підвищить точність випробувань. У США вже дозволено використання біодрукованих тканин для оцінки ліків, а в Європі цей процес йде повільніше. #біоінженерія #медицина #роботизація #протезування #наука #технології #майбутнє #IBEC #Токіо
