Нещодавнє дослідження Оксфордського університету та Університету штату Юта дійшло висновку, що великі мовні моделі штучного інтелекту (ШІ) поки не здатні до міркувань чи створення новаторських теорій, оскільки вони суворо обмежені вже існуючою інформацією. Це відкриття різко контрастує з тим, як функціонує людське пізнання.

Теппо Фелін з Університету штату Юта та Маттіас Холвег з Оксфордського університету у своїй науковій статті "Теорія – це все, що вам потрібно: ШІ, людське пізнання та причинно-наслідкові міркування", опублікованій у журналі Strategy Science, стверджують, що ШІ є "ретроспективним, імітаційним прогнозуванням, заснованим на даних", тоді як людське пізнання є "перспективним та заснованим на теорії". Ця фундаментальна відмінність ілюструється тим, як діти вчаться говорити, не просто імітуючи, а будуючи теорії з розрізненої інформації, тим самим створюючи нові, оригінальні знання.

Дослідники, включаючи Феліна, пояснюють, що люди, навіть немовлята, не просто поглинають дані, а постійно формулюють гіпотези та прагнуть експериментувати. Здатність формулювати припущення та перевіряти гіпотези є основоположною для створення нових знань. Однією з цілей Феліна є "розвінчати весь ажіотаж навколо ШІ" та підкреслити унікальність людського розуму в його причинно-наслідкових та теоретичних міркуваннях. Вони стверджують, що розум – це не просто процесор інформації, і люди не просто передбачають світ, а активно втручаються в нього та трансформують його.

Щоб проілюструвати обмеження мовних моделей, Фелін та Холвег наводять приклад Галілео Галілея. ШІ, навчений на всіх знаннях до 1633 року, заперечував би рух Землі, оскільки більшість даних того часу підтримували геоцентричну модель. Це те, що автори називають "асиметрією між даними та переконаннями": тоді як ШІ вважає істинним те, що стверджується у більшості текстів, люди можуть вірити в те, що суперечить наявним даним. Саме ця асиметрія дозволяє людському пізнанню формувати переконання, які спочатку можуть здаватися маячнею, але можуть призвести до нових відкриттів, подібно до інновацій братів Райт в авіації, які суперечили науковому консенсусу того часу.

Висновок дослідників полягає в тому, що в умовах невизначеності лише людське теоретичне мислення має перевагу, оскільки творчість залежить від теорій, що кидають виклик даним, а не від алгоритмів. ШІ екстраполює дані минулого, щоб передбачити майбутнє, але це працює лише тоді, коли середовище стабільне і немає невизначеності. Світ – це не статична база даних, а постійно мінлива система. Люди можуть обробляти обмежену кількість даних і приймати "погані" рішення, але їхня здатність до інновацій перед лицем невизначеності відрізняє їх. Фелін застерігає від "паніки" щодо ШІ, порівнюючи мовні моделі з "динамічною Вікіпедією" та наголошуючи, що ШІ, по суті, є "статистикою та машинним навчанням у дії, без будь-якої містики".