Декількома словами
Штучний інтелект викликає запеклі дебати у світі анімації, надаючи як безпрецедентні можливості для інновацій, так і серйозні виклики для людського творчества. Професіонали та студенти аналізують стрімкий розвиток ШІ, наголошуючи на необхідності регулювання та збереження культурного спадщини, оскільки людський талант залишається незамінним для створення оригінальних ідей.
Анімаційна індустрія перебуває на роздоріжжі, стикаючись зі зростаючим впливом штучного інтелекту (ШІ). Професіонали галузі, студенти та експерти активно обговорюють, чи стане ШІ каталізатором нових можливостей або ж загрозою для людської творчості та робочих місць.
Недавні прориви, такі як анонс OpenAI нової моделі Sora 2, здатної генерувати реалістичні відео з тексту, а також плани Disney+ щодо впровадження ШІ, посилили цю дискусію. На фестивалі Weird Market у Валенсії, ключовій події для анімаційної індустрії, молоді таланти висловлювали як надії, так і побоювання.
Мірея Перес, студентка цифрового мистецтва, висловлює занепокоєння тим, що ШІ може легко імітувати візуальне мистецтво, побоюючись, що "робот займе твоє місце". Її колега, Андре Хіль, навпаки, вважає, що ШІ матиме менший вплив на творчий процес, але суттєво змінить виробництво та організацію. Аарон Майордас, який спеціалізується на 2D-анімації, визнає майбутні зміни в бізнесі, але також бачить нові горизонти.
Єва Феррер, студентка з Гранади, порушує етичні питання, називаючи ШІ "симптомом хворої індустрії", але також і потенційним тригером для нового авангарду. Ці настрої перегукуються з діями великих японських студій та Європейського Союзу, які розробляють регламенти для балансування інновацій та прозорості.
Досвідчені продюсери, такі як Дієго Ергера та Ракель Гальвес із Sultana Films, виявляють більше оптимізму, сприймаючи тривоги молоді як "їхню першу кризу". Вони нагадують, що анімаційна індустрія завжди жила в умовах невизначеності та успішно долала численні технологічні виклики.
Наталі Мартінес, президент DIBOOS, розглядає ШІ як інструмент, чий вплив залежить виключно від використання. Вона переконана, що ШІ має звільнити художників від рутинних завдань, звільнивши людський талант для генерації унікальних ідей, оскільки "ШІ ніколи не вирішує творити". Ще однією серйозною проблемою є відсутність правових рамок та ризик того, що моделі ШІ ігноруватимуть місцеву культурну спадщину. Мартінес пропонує навчати ШІ на національних культурних даних, щоб зберегти унікальну іконографію. Загалом, хоча ШІ змінить методи роботи, він не знищить мистецтво, а, навпаки, породить нові авангардні напрямки, оскільки майбутнє анімації створюватиметься людською уявою, а не лише алгоритмами.
