Суперечка в X (Twitter) між його власником, Ілоном Маском, і міністром закордонних справ Польщі, Радославом Сікорським, знову виявила слабкість Європи.

Їй ще далеко до досягнення стратегічної автономії, і вона втрачає конкурентоспроможність у високотехнологічних секторах.

Власник Space X, крім образ на адресу європейського політика, нагадав, що Україна значною мірою залежить від його компанії та супутникової мережі Starlink для захисту від російського вторгнення.

Європа могла б замінити життєво важливу послугу, яку американська компанія надає Києву (оплачувану Польщею), через Govsatcom, урядову мережу супутників ЄС, і мережу OneWeb. Однак, за оцінками Європейської комісії, послуга була б гіршою та дорожчою.

Цей епізод ілюструє, як швидкі зміни в аерокосмічному секторі загрожують сильним позиціям, які Європейський Союз займав десятиліттями, особливо в цивільному секторі, з програмами Galileo та Copernicus. Але з 2020 року ситуація почала швидко змінюватися, як зазначили під час відеоконференції Лукас Пленей і Жан Батіст Тепо з аерокосмічної консалтингової компанії Novaspace.

«Супутники на низькій навколоземній орбіті з'явилися набагато швидше, ніж очікувалося», — пояснюють вони, і це сталося завдяки Starlink, або, іншими словами, Маску.

Якщо кілька років тому дві європейські компанії були лідерами у світі в цьому секторі – люксембурзька SES і французька Eutelsat (власник OneWeb) – зараз їх обігнала американська компанія.

Супутники, про які говорять ці два французькі консультанти, запускаються на орбіти на відстані близько 500 кілометрів від Землі та мають велику перевагу, коли йдеться про надання послуг зв'язку: вони набагато швидше повертають сигнал, ніж супутники на вищих орбітах (36 000 кілометрів, як Galileo) або на середній орбіті (близько 15 000).

Європа добре зарекомендувала себе на вищих орбітах, але на нижніх орбітах з'явилася жорстка конкуренція.

«Раніше технологічні цикли тривали 15-20 років. Зараз є руйнування з Starlink. Це вражає не лише з технологічної точки зору, а й швидкість, з якою це було зроблено», – зазначає Мігель Анхель Пандуро, генеральний директор Hispasat, великої іспанської супутникової компанії та третьої в Європі.

Компанія, яку він очолює, приєдналася до проєкту, започаткованого в Брюсселі, щоб забезпечити Європу безпечним зв'язком і автономією для оборони, IRIS².

Проєкт вартістю 10,5 мільярдів євро, з яких 6,5 мільярдів будуть виділені з державних коштів, а решта – приватними компаніями, що приєдналися, переважно Eutelsat, SES та іспанською фірмою, нещодавно придбаною технологічною компанією Indra, в якій SEPI володіє 28% капіталу.

Іспанський керівник наголошує, що в цьому проєкті ЄС діяв швидко, як для звичайних термінів у цих програмах: його запустив лише два роки тому комісар внутрішнього ринку попередньої Комісії Тьєррі Бретон, і в грудні його вже було присуджено.

Мета полягає в тому, щоб до 2030 року мати мережу з близько 300 активних супутників з можливостями, подібними до Starlink.

Мова не йде про конкуренцію в обслуговуванні, як неодноразово наголошують у Комісії та деякі з акторів, з якими консультувалися для цієї статті, оскільки IRIS² прагне забезпечити безпечний зв'язок для урядів і армій, а Starlink, хоча зараз і надає цю послугу Україні, має більш комерційний характер.

Крім того, навряд чи вони зможуть це зробити, оскільки на сьогоднішній день мережа Маска перевищує 6000 апаратів, що обертаються навколо Землі. Але компанії, які беруть участь у цьому проєкті, також зможуть надати йому комерційну експлуатацію, хоча й меншу.

«Starlink потребує більше супутників, тому що вони перебувають на нижчих орбітах», – зазначають в Eutelsat, компанії, що володіє OneWeb, яка за перші два тижні березня, між оголошеннями про інвестиції в сектор оборони та космосу та погрозами США щодо України, збільшила свою вартість у п'ять разів: до 3 мільярдів євро.

Європейська галузева асоціація ASD Europe попереджає, що діяльність Space X становить лише 10% усієї діяльності, що здійснюється в космосі. Її директор з досліджень П'єр Ліонне перераховує багато інших видів діяльності, таких як наукова, спостереження за Землею або геолокація. Starlink, як він каже, є лише телекомунікаційною мережею. І він знову і знову захищає те, що Європа є лідером у цивільному використанні.

Він зазначає, що порівнювати постачальників послуг ЄС, в основному OneWeb, у цьому сегменті – це те саме, що порівнювати «Porsche і Fiat, один виробляє 1000 одиниць на рік, а інший – мільйон».

Однак ЄС вирішив вступити в цю гонку з цими 10,6 мільярдами, які також мають на меті, не зізнану офіційно установами, створити попит у секторі, який переживає момент злиттів і поглинань: наприклад, нещодавно Eutelsat придбала OneWeb, а Indra – Hispasat.

«Це сприятиме зміцненню європейської промисловості в такий момент, коли відбувається глобальна хвиля консолідації», – зазначає Пандуро.

Іншими словами, йдеться про стимулювання промислового попиту також до європейських виробників, таких як Thales або Airbus, деякі з яких переживають не найкращі часи (Airbus оголосила в грудні про скорочення 2000 робочих місць у своєму підрозділі космосу та оборони). Ці 10,6 мільярдів можуть стати інструментом для стимулювання інвестицій.

Також може допомогти оголошення, зроблене в суботу в газеті Financial Times комісаром з питань оборонної промисловості та космосу Андріусом Кубілюсом, який пояснив, що Комісія розглядає можливість створення нової програми супутників для військової розвідки.

Є навіть сподівання, що значна частина з цих 800 мільярдів євро на план переозброєння, про який оголосив виконавчий орган Союзу, буде використана для розвитку промисловості. «Це може дуже допомогти», – зазначає Пленей з NovaSpace.

Звичайно, європейській супутниковій промисловості має дістатися значна частина пирога, щоб зайняти початкову позицію, подібну до Space X. Нелегко дізнатися, скільки компанія Маска отримала від уряду США. Кілька опитаних осіб заявляють, що не можуть цього підрахувати, незважаючи на те, що є експертами в цій галузі, але всі погоджуються, що протягом останніх років це десятки мільярдів доларів.

До нової моделі

Завдяки цій підтримці Маск досяг того, що дозволяє йому бути дуже конкурентоспроможним: мати вертикально інтегрований бізнес у всіх частинах свого бізнесу. Він будує супутник, запускає його, а потім продає послугу.

Традиційно цей сектор працював інакше: одна компанія (Airbus) виробляла супутник, інша (Ariane) його запускала, а третя (Hispasat) ним керувала. Це змінилося з розширенням супутників на низькій орбіті.

Запуск ракет у космос за дуже низькою ціною та багаторазово – одна з найбільших переваг американської компанії (проєкт Amazon, іншого технологічного олігарха, Джеффа Безоса, ще не працює). Це, і її велика конкурентоспроможність, як підтверджує Хуліан Фернандес, генеральний директор Fossa System, компанії, яка за 10 мільйонів за чотири роки розмістила 20 супутників у космосі.

Цифри його компанії ілюструють, як сектор змінюється останніми роками. Fossa продає зв'язок, який не потребує великої пропускної здатності.

«За півмільйона євро ви можете мати супутник для Інтернету речей», – зазначає він.

На відміну від цього, він пояснює, що традиційні компанії в цьому секторі можуть виготовити апарат за 200 мільйонів. Технологія Fossa є більш передовою, хоча, як він визнає, має «більший ризик».

Її зльоту значною мірою сприяли ціни, за якими Space X запускає супутники в космос. Запуск американської компанії коштує близько 60 мільйонів євро, а французької Ariane – 75 мільйонів, яка почне працювати в комерційному плані в 2027 році. Хоча є велика різниця: американська компанія запустила 124 ракети в 2024 році; коли французька модель буде розгорнута, вона зможе запускати 10 разів на рік, згідно зі спеціалізованим виданням, яким користується Фернандес.