Тиша, як ніколи, важко нависає над входом до шахти Сарреу – колись однієї з найсучасніших вугільних шахт Європи, за словами її колишніх працівників. «Коли дев’ять колег працюють всередині, а п’ятеро виїжджають у дерев’яних ящиках – це повна катастрофа», – шепоче Марселіно Мартінес, один із шахтарів-пенсіонерів, які прийшли до копальні в понеділок, щоб висловити співчуття з приводу загибелі п’ятьох колег та серйозних травм ще чотирьох.

Усі наполягають на розслідуванні, яке б прояснило, що могло спричинити таку трагедію в сучасній гірничій справі, яка позиціонує себе як безпечна та стійка. «У XXI столітті ніхто не повинен так гинути», – підкреслила міністр праці Йоланда Діас, прибувши на місце події. «Закон усією своєю вагою впаде на цей інцидент».

Згадка про метан (гризу) змушує шахтарів, що похнюплено стоять біля Сарреу, хмуритися. Вибух цього невидимого газу – основна гіпотеза, яку розглядає влада для пояснення трагедії, що сталася на третьому горизонті. Головна загадка – що стало детонатором.

Інший працівник галузі категоричний. «Найгірше, що може статися з шахтарем – це натрапити на метан», – стверджує Маркос Альварес, 40 років, з десятирічним досвідом роботи. «Є інші проблеми, які можна вирішити, але під землею, якщо ти на нього натрапиш... Дещо покращилося, є засоби виявлення, але іноді його не виявляють вчасно». Працівник іншої сусідньої шахти, який побажав залишитися анонімним, знизує плечима: «З метаном ніколи не знаєш. Є прилади, але це міг бути раптовий викид».

Представники уряду Астурії обережні щодо діяльності компанії Blue Solving у Сарреу. Вони уникають підтвердження того, чи всі документи були в порядку і чи відповідала її діяльність ліцензії. «П’ятеро загиблих і судове розслідування, ми нічого не можемо сказати», – ухиляється речник Міністерства екологічного переходу та промисловості. «З’ясування причин займе час. Ми маємо проаналізувати всю інформацію», – додає міністр Беларміна Діас. «Я перший, хто хоче знати, що сталося», – заявив президент Астурії Адріан Барбон.

Влітку компанія отримала додатковий дозвіл на дослідження можливості видобутку графіту, що залежить від типу вугілля в надрах. Дозвіл у Сарреу, яку закрили у 2018 році після банкрутства, було надано для аналізу якості мінералу для цієї мети. Ця діяльність включає видобуток вугілля для аналізу, а не для продажу, пояснює міністерство. За допомогою таких проектів Князівство Астурія шукає застосування мінеральним запасам, які ще зберігаються в його надрах. Поряд із підземною розробкою, яку планують відновити, проводяться роботи з природного відновлення відкритої шахти, що фінансуються європейськими фондами.

Колеги загиблих шахтарів вимагають з’ясування обставин аварії та умов, у яких працювали постраждалі. «Якщо доводиться ризикувати життям, бо так завжди було у вугільних басейнах, то нехай це буде в певних рамках», – захищає пенсіонер Марселіно Мартінес. Дядько одного із загиблих розповідає, що його племінник та його колеги працювали над підняттям та розширенням галерей цього шестиповерхового родовища. Цей шахтар на пенсії припускає, що жахливий вибух стався після того, як одна з батарей, яку ніс один із шахтарів, «зачепила» машину. Син його сестри щойно повернувся на шахту після лікарняного. «Він добровільно вийшов на роботу в четвер», – шкодує він.

Більшість мешканців астурійського містечка Деганья працювали в Сарреу. Включно з його мером, соціалістом Оскаром Анкаресом. Шахта, яка розробляла це родовище, була найважливішою в Іспанії та однією з головних у Європі, наголошує мер. Він запевняє, що не знає керівників Blue Solving, компанії, яка придбала права на підземну розробку для дослідження протягом двох років нових видів використання вугілля, крім теплового.

Раптова поява метану менш характерна для високогірної шахти, зазначають колишні шахтарі регіону. Анкарес, який працював у Сарреу 16 років, саме на третьому горизонті, де стався вибух, стверджує, що це завжди було родовище «з дуже доброю вентиляцією»: «Метан може з’явитися будь-коли. Ніколи не знаєш, де він може бути. Тепер їм доведеться з’ясувати, як це сталося, що стало причиною». Один із дзвінків, який повідомив Службу надзвичайних ситуацій про аварію, що сталася о 8:45 ранку цього понеділка, стосувався проблеми з машиною.

Міністр праці пообіцяла «ретельність» у розслідуванні того, що сталося, і рішучість, якщо будуть виявлені будь-які порушення в умовах праці жертв. І попросила часу: «Ми повинні точно знати, що вони робили, які засоби запобігання мали, які дозволи були на шахті». Четверо загиблих – з леонського міста Вільябліно, а п’ятий – з Фаберо, що в Б’єрсо. «Вони не звідси, але наче місцеві. Вони жили в містечку», – розповідає мер Деганьї. «Ми – братні провінції, біль спільний», – проголосив Барбон.