Уряд Угорщини оголосив у четвер про свій вихід з Міжнародного кримінального суду (МКС), через кілька годин після прийому прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, незважаючи на ордер на арешт від цієї установи за ймовірні воєнні злочини та злочини проти людяності в Газі, що зобов'язував його затримати.

Гергей Гуйяш, керівник апарату прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, повідомив про це рішення державній інформаційній агенції MTI.

Це буде перша країна ЄС, яка вийде з МКС, членами якого є всі країни Євросоюзу. Угорщина також є першою європейською державою-членом Суду, яка запросила Нетаньягу після того, як прокуратура суду видала ордер на його арешт у листопаді минулого року. Технічно його мали б затримати після прибуття, але Орбан, запрошуючи його, вже дав зрозуміти, що цього не станеться, і вважає ордер на арешт «нахабним, цинічним і абсолютно неприйнятним». Обидва лідери зустрінуться та виступлять перед пресою протягом дня.

Міністр оборони Угорщини Крістоф Салай-Бобровніцкі зустрів Нетаньягу та його дружину Сару в аеропорту рано вранці та оголосив про це в соціальних мережах із повідомленням та фотографіями прийому військовою почесною вартою: «Вітаємо прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу в Будапешті». Знакові місця міста, такі як Ланцюговий міст, прикрашені прапорами обох країн.

Ланцюговий міст, прикрашений прапорами Ізраїлю та Угорщини, у Будапешті.

Єврейська преса Угорщини зазначає, що ізраїльський прем'єр-міністр також зустрінеться з президентом Тамашем Шуйоком. Візит триватиме чотири дні, що викликало критику з боку опозиції в Ізраїлі через те, що Нетаньягу подовжують офіційні закордонні поїздки, щоб включити шабат.

Угорщина є лише другою країною (і єдиною в ЄС), куди Нетаньягу здійснив візит після видачі ордера суду, який також стосується Йоава Галанта, його міністра оборони протягом більш ніж року вторгнення в Газу.

Першою були Сполучені Штати у лютому. Нетаньягу прилетів на запрошення Дональда Трампа (хоча його попередник Джо Байден вже назвав ордери на арешт «обурливими»), але це інший випадок, ніж Угорщина. Не тільки через масштаби безпрецедентного взаємного альянсу, але й у правовій сфері. На відміну від Будапешта, Вашингтон не зобов'язаний виконувати рішення суду, оскільки не є однією зі 124 країн, що підписали Римський статут, який його заснував.

Правозахисні організації, такі як Amnesty International (AI) та Human Rights Watch, безуспішно закликали Угорщину заарештувати Нетаньягу після його прибуття. «Він є ймовірним військовим злочинцем, якого звинувачують у використанні голоду як зброї війни, у навмисних нападах на цивільне населення та у злочинах проти людяності, таких як вбивства, переслідування та інші нелюдські діяння», – нагадувала директорка відділу досліджень, адвокації та глобальної політики AI Еріка Гевара Росас. «Будь-яка поїздка до держави-члена МКС, яка не закінчиться його арештом, лише заохотить Ізраїль до скоєння нових злочинів проти палестинського населення».

Посольство в Єрусалимі

З 2019 року Угорщина має торгове представництво в Єрусалимі, але дотримується консенсусу в рамках ЄС щодо неперенесення свого посольства з Тель-Авіва. Це одне з питань, які, ймовірно, обговорюватимуться, і оголошення про перенесення стало б політичною перемогою для Нетаньягу, особливо в той момент, коли Ізраїль відновив вторгнення в Газу після одностороннього порушення перемир'я з Хамасом, а Міжнародний суд ООН в Гаазі розслідує, чи скоює Ізраїль там геноцид.

Жодна країна ЄС (і майже жодна країна світу) не має посольства в Єрусалимі, лише в Тель-Авіві (який не є столицею Ізраїлю) або в сусідніх населених пунктах. Трамп переніс посольство США під час свого першого терміну і визнав місто столицею Ізраїлю. З того часу лише Гватемала, Гондурас, Косово та Папуа Нова Гвінея наслідували цей приклад. Інші країни, такі як Парагвай чи Австралія, зробили це, але потім скасували рішення.

Перенесення посольства до Єрусалиму вважається висловленням позиції щодо статусу міста, який, згідно з міжнародним консенсусом та правом, мають вирішувати обидві сторони на можливих мирних переговорах. Палестинці прагнуть зробити його східну частину — яку Ізраїль окупував під час Шестиденної війни 1967 року та пізніше анексував — столицею своєї майбутньої держави.