У день, коли Ділма Руссефф прийшла до влади, світ побачив першу президентку в історії Бразилії. Менш помітним було те, що жертва диктатури очолила державу. Її – партизанку, яка ніколи не стріляла, – не здригнулася рука створити комісію правди, чого військові ніколи їй не пробачили. Як і Жаїр Мессіас Болсонару, який, коли ніхто не міг уявити, що той зухвалий мізогін стане президентом, присвятив свій голос під час імпічменту Руссефф військовому, який катував її під час диктатури.

Питання відправки європейських військ на українську землю після гіпотетичної мирної угоди стало ключовим для оновленої франко-британської осі. Президент Франції Еммануель Макрон та уряд Великої Британії підштовхують союзників до створення «коаліції охочих», яка б дозволила забезпечити мир в Україні шляхом розгортання близько 30 000 солдатів на землі, не виключаючи також морський та повітряний контингент.

На тлі зростаючої геополітичної напруженості в Європі все більше країн Європейського Союзу переглядають свої оборонні стратегії. На сьогодні вже 10 із 27 членів ЄС мають обов'язкову військову службу.

Цікаво, що 6 країн блоку ніколи не скасовували призов, зберігаючи його як елемент національної оборони. Проте останніми роками спостерігається чітка тенденція до відновлення строкової служби.

Чотири держави нещодавно повернули цю практику: