Декількома словами
Іспанія відзначає 40-річчя членства в ЄС. Аналізується вплив членства на економіку та політику країни, а також стійкість єврооптимізму, незважаючи на нові виклики.
12 червня 1985 року Іспанія підписала угоду про вступ до Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), що стало знаковою подією, яка відбулася 1 січня наступного року. За чотири десятиліття іспанський єврооптимізм, попри певні виклики, продемонстрував свою стійкість.
Вступ до ЄС для Іспанії означав не лише економічний розвиток, а й зміцнення демократії. Хоакін Альмунія, на той час міністр праці, а згодом єврокомісар, наголошував, що Європа допомогла зміцнити демократію в Іспанії, і без членства в ЄС майбутнє країни було б менш визначеним.
Тим не менш, єврооптимізм в Іспанії, як і в інших країнах, стикається з викликами. Зростання популярності ультраправих сил, таких як партія VOX, є одним із симптомів цих викликів. Проте, попри це, Іспанія залишається однією з країн з найбільш проєвропейськи налаштованою громадською думкою.
Експерти відзначають, що членство в ЄС сприяло внутрішній дисципліні Іспанії, проведенню реформ та політик, які інакше було б складніше реалізувати. Іспанія, як і раніше, виділяється серед країн-членів своєю проєвропейською громадською позицією, незважаючи на зростаючий євроскептицизм в деяких політичних колах.
Екс-віце-президент Єврокомісії Маргарітіс Схінас підкреслює, що для таких країн, як Іспанія та Греція, вступ до ЄС був ставкою на сучасність та історичною подією. Він відзначає, що Іспанія, попри деякі проблеми, залишається впливовим гравцем на європейській арені. Однак, для посилення впливу необхідне порозуміння між основними політичними силами, такими як PSOE та PP.
Загалом, попри виклики та критику, єврооптимізм в Іспанії залишається значною силою, і країна продовжує відігравати важливу роль у європейському проекті.
