Декількома словами
Розгортання авіаносця США для боротьби з наркотрафіком у Латинській Америці розглядається як диспропорційна військова демонстрація, що приховує традиційні інтервенціоністські мотиви та ігнорує потребу в політичних рішеннях.
Розгортання американського авіаносця USS Gerald R. Ford у водах Латинської Америки під приводом боротьби з наркотрафіком викликало хвилю суперечок та серйозних запитань щодо справжніх намірів Вашингтона. Критики підкреслюють, що використання найпотужнішого військового корабля у світі проти невеликих суден є гротескно непропорційним і більше нагадує акти інтервенції минулих десятиліць.
„Диспропорція настільки гротескна, що здається взятою з магічного реалізму, але без магії та з великою кількістю військового реалізму.”
Такий підхід, на думку багатьох експертів, лише маскує традиційний американський інтервенціонізм, замаскований під гуманітарні місії або боротьбу зі злочинністю. Як приклади наводяться інтервенції в Панамі (1989), Домініканській Республіці (1965) та Гватемалі (1954), де приводи щоразу змінювалися, але суть залишалася незмінною – демонстрація військової сили та просування власних інтересів.
Авіаносець, оснащений ракетами та радарами, не супроводжується аналітиками фінансових потоків, експертами з державної політики або програмами альтернативного розвитку. Це підкреслює, що боротьба з наркотиками сприймається як військова операція, а не як комплексна проблема, що вимагає соціальних, економічних та правових рішень, а також співпраці між країнами регіону.
Подвійна іронія полягає в тому, що, поки США демонструють свою військову присутність, уряди Колумбії та Великої Британії висловлюють занепокоєння щодо позасудових страт у Карибському морі. Зазначається, що використання ракет проти невеликих човнів з рибалками або мігрантами не може бути серйозною стратегією проти організованої злочинності, а лише веде до зростання безкарності та ставить під загрозу невинні життя.
Організація Об’єднаних Націй, на відміну від деяких урядових установ, пропонує багатовимірний підхід до проблеми наркотрафіку, який включає розробку альтернативних програм, обговорення співмірності сили в операціях з боротьби з наркотиками, а також чітке визначення меж військового втручання. Латинська Америка потребує поваги та політичних рішень, а не військових демонстрацій, що нагадують про часи Холодної війни.
