Декількома словами
У статті автор аналізує трагедію в Газі, порівнюючи її з біблійною історією та звинувачуючи політиків у використанні голоду як зброї.
У колонці автор розмірковує про трагічну ситуацію в секторі Газа, проводячи паралелі з біблійною історією про манну небесну.
Ізраїльтяни, колись раби в Єгипті, отримали від Бога манну – чудодійну їжу, яка з'являлася щоранку. Вона символізувала несподівану допомогу та харчування у важкі часи. Автор проводить паралель між цим біблійним сюжетом і нинішньою ситуацією в Газі.
Замість манни, жителі Гази стикаються з «антиманною» – ситуацією, коли гуманітарна допомога, замість того, щоб полегшити страждання, стає інструментом посилення голоду та відчаю. Автор прямо звинувачує в цьому певних політичних діячів, називаючи їх «антибогами», які втілюють зло.
Автор звертається до питання про те, що відсутність допомоги або її обмеження може бути навіть більш жорстоким, ніж повна її відсутність. Він підкреслює, що в поточних умовах гуманітарна допомога стає не спасінням, а засобом посилення трагедії.
