Блекаут в Іспанії: Дебати про енергетичну безпеку та майбутнє відновлюваної енергетики

В Іспанії тривають інтенсивні дебати після відключення електроенергії 28 квітня. Що сталося? Чому? Що слід робити? Замість спокійного та конструктивного аналізу, зараз відбувається поспішна боротьба за обстоювання власної позиції.

Ми бачимо не скоординовані рішення, а скоріше прості, індивідуальні пропозиції. У поточний момент не здається доречним просто «стукати у великий барабан», видаючи лише одну ноту, а необхідно грати в оркестрі, де десятки інструментів, і кожен має свою партію.

Ми забуваємо контекст, в якому відбувається відключення та ведуться дебати. Ми перебуваємо в одному з найгірших кліматичних сценаріїв, передбачених наукою: температури зростають швидше очікуваного, роблячи неможливим вирощування врожаю на значних територіях планети, спричиняючи все більш екстремальні та небезпечні погодні явища і загрожуючи виживанню та добробуту мільйонів людей. 2024 рік став найспекотнішим за всю історію метеоспостережень за середньою атмосферною температурою відносно доіндустріальної епохи, що означає вступ у період високої кліматичної нестабільності. Крім того, Європа є континентом, який нагрівається найшвидше, а Іспанія – країною з найбільшими очікуваними фізичними, екологічними, медичними та економічними наслідками для регіону. Головна причина цього потепління, не варто забувати, – спалювання викопного палива: вугілля, нафти та метану, або «природного газу».

Таким чином, завдання має дві сторони: ми повинні забезпечити поточний доступ до надійної енергії, але водночас декарбонізувати економіку, щоб забезпечити майбутнє. Тривожний сигнал, який дає відключення світла минулого тижня, повинен змусити всіх нас зупинитися і замислитися. Неминуче розмірковування буде корисним лише в тому випадку, якщо воно буде вільним від ідеологій, ґрунтуватиметься на суто технічному та науковому підході та пропонуватиме зміни, необхідні для одночасного досягнення цілей енергетичної безпеки та декарбонізації економіки.

Велика перевага бурхливих енергетичних дебатів останнього тижня в тому, що всі можливі рішення були винесені на обговорення. Недолік у тому, що вони обговорювались, ігноруючи одне одного. Давайте розглянемо основні рішення, які обговорювалися цими днями:

• Продовжувати активно розвивати відновлювані джерела енергії, як сонячну, так і вітрову.
• Підтримувати існуючі атомні електростанції як основу та гармонізуючий елемент енергетичного балансу, дотримуючись норм Ради з ядерної безпеки. Будівництво нових АЕС позбавлене економічної, часової, екологічної та практичної логіки. Підтримання запланованого терміну служби існуючих станцій може допомогти стабілізувати систему, враховуючи переривчастий характер вітрової та сонячної енергії. При цьому можливе посилення системи за рахунок інерційних технологій та систем накопичення енергії, які зрештою зроблять непотрібним підтримку настільки дорогої, забруднюючої та небезпечної енергії, як ядерна енергія поділу.
• Переглянути чинне податкове законодавство у сфері енергетики та нові податки на атомні електростанції.
• Збільшити пропускну спроможність міжсистемних зв'язків з Європою щонайменше до 15 ГВт, а не до нинішніх ледь 3 ГВт. Європейські країни понад 15 років перешкоджають цьому взаємозв'язку, прагнучи не допустити конкуренції іспанської енергії з їхньою власною. Це серйозно порушує принципи вільної конкуренції на єдиному ринку та перешкоджає досягненню європейських цілей з декарбонізації та енергетичного суверенітету.
• Стимулювати накопичення енергії в усіх формах, будь то акумулятори, зворотні гідроелектростанції чи інші технології зберігання.
• Впровадити реформи закону про національну безпеку, запропоновані у 2021 році для протидії пандеміям та кризам, забезпечивши передбачений стратегічний резерв.
• Забезпечити надійність зв'язку з резервним живленням для антен, системою короткохвильового радіозв'язку та базовою супутниковою мережею.
• Заохочувати розвиток громадського транспорту та автономних електромобілів.
• Застосувати модель «Zero Trust» (Нульова довіра), тобто модель, яка не припускає, що щось має нульову ймовірність, хоч би якою малоймовірною вона здавалася, та заздалегідь планувати, як мінімізувати ризики та наслідки, оптимізуючи та прискорюючи реагування та відновлення.
• Стимулювати використання акумуляторів «другого життя» як резервних для промисловості та житлових будинків після завершення їхнього першого циклу використання.
• Переглянути поточний енергетичний ринок, щоб уникнути ситуацій, коли економічна вигода компаній ставиться вище надійності надання послуг. Слід вивчити ситуації, коли прибуток призводив до виснаження води у водосховищах під час посухи або до відключення атомних електростанцій чи охолодження парогазових установок, коли ціна на енергію дуже низька. Такі ситуації не повинні повторюватися.
• Поступово, але гнучко відмовитися від субсидування викопного палива.

На карту поставлено занадто багато, щоб продовжувати вічну політико-соціальну боротьбу. Створення по-справжньому декарбонізованої, взаємопов'язаної, стабілізованої та конкурентоспроможної електричної системи здається об'єднавчою та стимулюючою метою для всіх. У нас немає ні викопного палива, ні урану – двох речей, які з багатьох причин слід залишити в минулому. Але у нас в надлишку є сонце, вітер і нові технології, і настав час їх використовувати.