Декількома словами
Масштабний блекаут в Іспанії призвів до багатогодинного блокування тисяч пасажирів у потягах без базових зручностей. Інцидент підняв питання про відсутність протоколів надзвичайних ситуацій, вразливість інфраструктури та критичну залежність від електропостачання.
Масштабне відключення електроенергії на Піренейському півострові продемонструвало вразливість сучасної інфраструктури, зокрема залізничного транспорту. Тисячі пасажирів застрягли в потягах на багато годин, стикнувшись із відсутністю елементарних зручностей та зв'язку.
Як свідчить досвід, будь-яка технологія рано чи пізно дає збій. Блекаут, що охопив регіон, спочатку породив припущення про можливу кібератаку, враховуючи геополітичний контекст. Однак пізніше стало відомо, що причиною могли бути перебої у постачанні сонячної енергії. На відміну від аварій на атомних електростанціях, такі інциденти не є катастрофічними, проте їхні наслідки для звичайних людей можуть бути вкрай неприємними.
Варто відзначити зразкову поведінку пасажирів, які проявили спокій та солідарність, перебуваючи в невідомості понад сім годин. Родини, туристи та ділові мандрівники стійко переносили ситуацію, поки влада та залізничники намагалися вирішити, що робити. Це справді викликає повагу.
Години, проведені у зупинених потягах, деякі з яких не мали доступу до питної води чи працюючого кафе, вимагають негайного запровадження чітких та суворих протоколів дій у надзвичайних ситуації. Після двох годин простою має розпочинатися поетапна евакуація, можливо, за підтримки населених пунктів поблизу колій. Компанії повинні мати швидкі та ефективні методи порятунку людей.
Така проста річ, як непрацюючі туалети у потягах, що перевозять понад 600 пасажирів, під час відключення світла, змушує переглянути їхню конструкцію. Наявність ручного режиму використання на випадок аварії була б вкрай корисною. Багато «розумних» пристроїв та сервісів виявилися марними у цій ситуації: від автоматичних жалюзі до сервісів таксі зі злетом цін та заправок, що зупинилися без електрики.
Чимало обговорювали провал великих енергетичних компаній та їхню спекулятивну поведінку як тінь цього історичного блекауту. Але мало хто говорить про повну недієздатність всіх без винятку операторів мобільного зв'язку. Жоден з них не мав резервних механізмів чи можливості забезпечити зв'язок хоча б у певних районах, щоб люди могли спілкуватися з рідними чи координувати допомогу. Це парадоксально і навіть зловісно, що відсутність зв'язку може бути не менш руйнівною, ніж сам блекаут. Цей інцидент має стати приводом для глибоких роздумів.
Для тих, хто вважає, що кожен технологічний прорив не повинен повністю витісняти його аналогові версії, цей хаос став своєрідним підтвердженням правоти. Транзисторні радіоприймачі на батарейках, вінілові платівки чи паперові газети — це не просто застарілі реліквії минулого, а ефективні та надійні форми, які не варто відкидати тільки тому, що з'явилися новіші, «зручніші» технології. У примусовій цифровізації є щось нестабільне, адже сьогодні надійність збереження папірусу з Месопотамії віком 4000 років здається вищою, ніж надійність фотографії, зробленої вчора на смартфон.
