Близько сотні палестинців, які втекли із Сектора Гази, звернулися до іспанського посольства в Каїрі з проханням про перевезення до Іспанії для отримання міжнародного захисту. Ці 84 особи, серед яких цілі родини, перебувають у надзвичайно вразливому правовому становищі в Єгипті, за словами їхніх адвокатів. Їхнє прохання ґрунтується на статті 38 іспанського закону про притулок, яка передбачає можливість таких безпечних переміщень.

Серед заявників є вагітні жінки, хворі діти, позбавлені освіти, а також літні люди з серйозними захворюваннями, як повідомляє група LegalAid38, що їх представляє. Вони підкреслюють, що в Єгипті "практично неможливо отримати дозвіл на проживання", що, своєю чергою, "перешкоджає доступу до освіти, охорони здоров'я та інших основних прав". Група також повідомила, що розглядає ще 48 додаткових заяв.

Закон про притулок від 2009 року дозволяє іспанським послам санкціонувати безпечний переїзд, щоб заявники могли подати прохання про надання притулку. Для цього потрібно дві умови: щоб заявник не був винен у злочинах і щоб його фізична недоторканність перебувала під загрозою в країні походження, а не транзиту, як уточнив Верховний суд у 2024 році.

Юридична команда заявників стверджує, що перші 10 заявок були подані понад три місяці тому, але залишилися без відповіді. Вони розцінюють це як відмову за замовчуванням і готуються подавати адміністративний позов. Іспанське посольство в Каїрі почало проводити співбесіди з деякими заявниками в другій половині листопада.

Ця хвиля запитів послідувала за схваленням аналогічних прохань для 26 інших жителів Гази раніше цього року. LegalAid38 зазначає, що вони діяли "в точності" за тими ж процедурами, але "абсолютна мовчанка" влади залишає багато родин у "вкрай важкій ситуації вразливості".

Багато жителів Гази, які прибули до Єгипту на початку війни, опинилися у важкому становищі. Вони в'їхали за звичайними візами, які неможливо продовжити, що позбавляє їх статусу резидента. Це, своєю чергою, заважає їм працювати, отримувати доступ до базових послуг, таких як медицина та освіта, орендувати житло, відкривати банківські рахунки або користуватися телефоном. Крім того, більшість з них заплатили значні суми, щоб покинути Газу, що стало серйозним фінансовим тягарем.

Єгипет не визнає мандат УВКБ ООН щодо палестинських громадян, і БАПОР також не діє в цій країні, що позбавляє палестинців можливості реєстрації та захисту. Раніше єгипетська влада депортувала сотні громадян Судану та Еритреї, незважаючи на загрозу їхньому життю в країнах походження.

Одна із заявниць, 27-річна мешканка міста Газа, яка втекла в лютому 2024 року, згадує: "Кожної ночі ми думали, що помремо". Вона підкреслює, що в Єгипті "життя надзвичайно важке для будь-якого вихідця з Гази без законного статусу". Інший заявник, 38-річний чоловік, який втік із дружиною та п'ятьма дітьми після бомбардування, що зруйнувало сусідню будівлю, мріє "дати своїм дітям життя, на яке вони заслуговують: зі здоров'ям, безпекою та освітою".

Юристи групи заявляють, що їхні клієнти в Єгипті стикаються з "надзвичайно нестабільними" умовами життя, що особливо позначається на дітях, які "більше трьох років не відвідують школу і не мають можливості соціалізуватися в безпечному середовищі". Відсутність доступу до охорони здоров'я створює "ситуації, що загрожують життю багатьох людей", особливо тих, хто страждає на хронічні або серйозні захворювання.

"Все це є повторною віктимізацією людей, які вже пережили крайнє насильство, примусові переміщення та непоправні втрати", — підкреслюють у LegalAid38. "Переживши невибіркові атаки, руйнування домівок та втрату близьких, вони тепер знову опиняються в умовах незахищеності, ізоляції та тривалих страждань", — заявляє група, описуючи ситуацію як "гуманітарну та юридичну терміновість".

Деякі заявники також висловили занепокоєння тим, як припинення вогню в Газі, досягнуте в середині жовтня, але практично щодня порушуване Ізраїлем, може вплинути на їхні прохання. "Газа в руїнах, навіть якщо війна припиниться, повертатися нікуди", — каже 38-річний чоловік, який втік із сектора наприкінці березня 2024 року. "Залишатися там небезпечно через Ізраїль та Хамас", — додає він, стверджуючи, що Ізраїль "відключив нас від усього, з чим ми були пов'язані; у мене нічого не залишилося", але в Єгипті "ми перебуваємо в підвішеному стані" і "заслуговуємо на можливість вести нормальне життя".

Заявниця з міста Газа також визнає, що в Єгипті її життя "застрягло", і вона "цілком самотня". "Минають тижні, коли я ні з ким не розмовляю і не виходжу з дому. Коли я побачила можливість відновити своє життя в іншому місці, я скористалася нею, тому що не знаю, що робити. Я думала покінчити з собою не раз. Я не можу продовжувати жити так", — підсумовує вона.