Декількома словами
Стаття про неоднозначність судових рішень на прикладі справ Сердана та Монторо, з акцентом на роль суб'єктивних факторів та важливість презумпції невинуватості.
У статті «Шум», лауреат Нобелівської премії з економіки Даніель Канеман досліджував, як люди ухвалюють різні рішення в ідентичних ситуаціях. Це явище, яке він назвав «шумом», особливо помітне в організаціях, де суб'єктивні оцінки та упередження можуть призводити до суперечливих результатів.
Автор статті звертає увагу на те, що в судовій системі подібні «шуми» також проявляються, приводячи до різних рішень у схожих справах. Зокрема, мова йде про справи колишнього секретаря з організації PSOE Сантоса Сердана та колишнього міністра фінансів Крістобаля Монторо.
У справі Сердана судді, на думку автора, ґрунтувалися на сумнівних доказах, щоб ув'язнити його. Водночас, справа Монторо, попри наявність серйозних підозр, розвивається інакше. Автор ставить питання: чому ці справи розглядаються по-різному, і чи можна говорити про справедливість такого підходу?
У статті підкреслюється, що практика судових рішень часто ґрунтується на інтуїції, яку судді називають «досвідом». Однак автор вказує на недоліки такого підходу, особливо в умовах, коли складно об'єктивно оцінити ризики, пов'язані з підозрюваним. Автор робить висновок, що жоден з фігурантів справ не повинен перебувати у в'язниці, оскільки діє презумпція невинуватості, а також існують альтернативні заходи для запобігання можливим ризикам.
Автор: Жорді Нієва-Феноль, професор процесуального права в Університеті Барселони.
