Декількома словами
На Венеційському кінофестивалі представлено фільм про дружбу фермера та лелеки, що торкається тем капіталізму, міграції та самотності.
На Венеційському кінофестивалі відбулася прем'єра документального фільму, який розповідає про незвичайну дружбу між фермером та лелекою. Стрічка «Історія Сильяна» режисерки Тамари Котевської торкається тем капіталізму, міграції та самотності.
В центрі сюжету – фермер Нікола, родина якого виїхала до Німеччини в пошуках кращого життя. Він залишається сам, а в його житті з'являється лелека з підбитим крилом. Нікола піклується про птаха, і між ними зав'язується справжня дружба. Вони проводять час разом, ділячи дах над головою та їжу. Нікола годує лелеку жабами, а той, своєю чергою, супроводжує фермера в його повсякденних справах.
Фільм показує, як змінюється життя фермера на тлі економічних труднощів та екологічних проблем. Він втрачає землю, його праця знецінюється. Але дружба з лелекою стає для нього порятунком від самотності.
Режисерка Тамара Котевська відома своїм фільмом «Медова країна», який був номінований на «Оскар». «Історія Сильяна» продовжує тему взаємовідносин людини та природи, а також порушує важливі соціальні питання.
Фільм знімався в Північній Македонії, в регіоні, де багато лелек. Режисерка та знімальна група провели два роки, спостерігаючи за птахами, щоб зрозуміти їхній спосіб життя та поведінку. В результаті з'явився зворушливий та глибокий фільм про дружбу, самотність та надію.
У фільмі також розповідається старовинна легенда про юнака Сильяна, який був проклятий батьком і перетворився на лелеку. Ця легенда слугує метафорою для складних взаємовідносин між людьми та природою, а також для пошуку взаєморозуміння.
«Історія Сильяна» – це фільм, який змушує задуматися про важливість людських стосунків, про вплив капіталізму на наше життя та про необхідність дбайливого ставлення до природи.
