Відома західна експертка з питань Росії та пострадянського простору, Фіона Гілл, яка працювала радницею з безпеки в адміністраціях трьох президентів США, включаючи Дональда Трампа, вважає, що Трамп бачить себе як автократа та імператора і захоплюється Володимиром Путіним як зразком для наслідування.

В інтерв'ю Гілл, яка нині є ректоркою Даремського університету та дослідницею Інституту Брукінгса, проаналізувала відносини між Трампом і Путіним. На її думку, Путін вміло використовує слабкості Трампа для маніпуляцій, тоді як Трамп цього не може, будучи занадто зачарованим образом російського лідера як сильного "титана", яким сам хоче стати.

Гілл підкреслила, що Трамп не бачить реальних слабкостей Путіна і не усвідомлює, що Росія не є наддержавою рівня Радянського Союзу. У поточних відносинах, за її оцінкою, весь вплив знаходиться на боці Путіна.

Експертка також обговорила прагнення Путіна відновити російську сферу впливу, розділити Захід та ослабити США. На поверхневому рівні, на думку Гілл, Путін досягає певного успіху, впливаючи на західний дискурс, зокрема на заяви Трампа про контроль над Західною півкулею, що перегукується з риторикою Путіна про повернення історичних територій.

Однак у більш практичному сенсі, особливо щодо війни в Україні, Путін не виграє. Гілл зазначила, що початковий розрахунок на швидку операцію не виправдався, і війна перетворилася на найбільшу військову кампанію Росії в Європі з часів Другої світової війни, спричинивши величезні втрати (понад 800 тисяч убитими та пораненими, за деякими оцінками до 200 тисяч убитих військовослужбовців). Економіка Росії, за її словами, перегріта і трансформувалася у військову, де до 40% ВВП спрямовується на оборонні потреби.

Щодо Європи, то її готовність вибудувати більш незалежний від США європейський стовп НАТО та відмовитися від глибокої економічної інтеграції з Росією також не є перемогою для Путіна. Він сподівається, що США не тільки "здадуть" Україну, але й підштовхнуть Європу до зближення з Росією, але поки цього не сталося.

Фіона Гілл окреслила пріоритети для Європи в умовах агресивної Росії та потенційного "відходу" США від трансатлантичних альянсів. Головний ризик, на її думку, полягає у вразливості критичної національної інфраструктури. Її захист від аварій, стихійних лих та гібридних атак має стати негайним пріоритетом. Європейським країнам необхідно тісніше співпрацювати, незалежно від членства в ЄС чи НАТО, для колективного захисту інфраструктури, створення спільних сил, обміну розвідданими та відмови від другорядних суперечок на користь національної та колективної оборони.

Експертка також торкнулася теми захисту демократії від зовнішньої та внутрішньої дезінформації та маніпуляцій. Це вимагає колективних дій Європи, використання правових механізмів, моніторингу та регулювання, попри можливий опір з боку США під гаслами свободи слова. Гілл згадала про російську маніпуляцію у ситуації з каталонським рухом за незалежність як приклад подібного втручання. Вона підкреслила необхідність серйозного ставлення до цих ризиків, співпраці спецслужб та інформування громадян.

Говорячи про стан американської демократії, Гілл висловила песимізм. Вона стурбована відсутністю реакції Конгресу, "захопленням" Республіканської партії Трампом, послабленням держсектора та надмірною залежністю від судової системи. Громадянське суспільство, включаючи пресу та університети, перебуває під ударом. Гілл сподівається, що зусилля профспілок, університетів, юридичних фірм та інших суб'єктів громадянського суспільства з організації опору виявляться успішними, побоюючись "повернення тиранії" напередодні 250-річчя незалежності США.