Декількома словами
Аналіз поточної ситуації в Газі, пов'язаної з невиконанням резолюції ООН, діями європейських країн та звинуваченнями у геноциді.
Після 1967 року: Резолюція ООН та її значення
Протягом десятиліть резолюція 242 ООН залишається наріжним каменем міжнародного права на Близькому Сході, закликаючи до виведення ізраїльських військ з окупованих територій та взаємного визнання держав у рамках безпечних кордонів. Цей документ, запропонований, зокрема, Перу, залишається нереалізованим, викликаючи питання щодо його застосовності та впливу.
Європа та палестино-ізраїльський конфлікт: дії чи дипломатичний театр?
Країни Європи, включаючи Францію, Великобританію та Німеччину, роблять кроки, які викликають неоднозначну реакцію. Одні розглядають їх як підтримку палестинців, інші – як перешкоду для досягнення миру. Наприклад, Великобританія призупинила торговельні переговори з Ізраїлем та ввела санкції проти поселенців, а Німеччина висловила критику на адресу ізраїльського уряду.
Подвійні стандарти та обіцянки безпеки
У той час як міжнародна спільнота закликає до припинення розширення ізраїльської військової операції та попереджає про гуманітарну катастрофу в Газі, Ізраїль продовжує наполягати на своїх планах. У заяві ООН підкреслюється критична нестача продовольства та зростання протестів, в той час як Ізраїль пропонує сумнівні «зони безпеки».
Мета – знищення палестинського суспільства?
Юлі Новак, директор ізраїльської неурядової організації B’Tselem, закликає світових лідерів зупинити, за її словами, режим, який, прикриваючись «самообороною», ставить під загрозу як палестинців, так і власних громадян. Новак стверджує, що мета нинішнього ізраїльського уряду – руйнування палестинського суспільства в Газі.
Резолюція 242 має бути застосована, як закликають експерти, і окупація має закінчитися.
