Декількома словами
У статті аналізуються перспективи конфлікту між Іраном та Ізраїлем після недавнього загострення, розглядаються різні сценарії розвитку подій та їх наслідки.
З 2002 року, коли стало відомо про секретну ядерну програму Ірану, аналітики та журналісти періодично обговорювали ризик військового зіткнення між цією країною та Ізраїлем. Раніше вважалося, що США стримуватимуть радикальні дії з боку Ізраїлю. Але тепер ситуація змінилася.
Президент Дональд Трамп не лише підтримав агресивні дії Ізраїлю проти Ірану, але й... Що тепер?
Перші аналізи вказують на невизначеність. Невизначеність для сусідніх країн, які вже відчувають економічні наслідки нестабільності. Операція з самого початку виглядає недоречною.
Обговорюється, куди приведе ця війна. Реальність така, що ніхто не знає.
Є побоювання щодо більш масштабного регіонального конфлікту. В Ірану, ймовірно, не так багато варіантів відповіді на агресію: або бомбардування американських баз, або атаки проти американських та ізраїльських інтересів за межами зони бойових дій.
Мережею ширяться жарти про те, що якщо верховний лідер Ірану, Алі Хаменеї, проявить слабкість, він втратить обличчя, але якщо покаже жорсткість – втратить голову. І Нетаньягу, і Трамп заявили, що знають, де переховується Хаменеї, а деякі ЗМІ стверджують, що Хаменеї вже призначив наступників.
Враховуючи, що головна мета іранського режиму – виживання, можливі й інші, менш драматичні варіанти. Не виключено, що керівництво Корпусу вартових ісламської революції, яке фактично керує Тегераном, погодиться на символічну відповідь і надалі візьме участь у серйозних дипломатичних переговорах зі США. Це можливо, хоча й малоймовірно. Але це може бути й хитрим маневром.
Можливі й інші варіанти, начебто спокійніші, але лише на перший погляд. Можливо, мобілізація петромонархій Аравійського півострова, союзників Трампа, які побоюються, що зіткнення між Тель-Авівом і Тегераном зруйнує їхню економіку, а також деякі дипломатичні зусилля не допустять ескалації, але й не призведуть до угоди. Тобто конфлікт може затягнутися, як і багато інших у XXI столітті.
Швидкість поширення новин та дезінформації призведе до того, що ми скоро про все забудемо. Режим Ірану, нинішній чи майбутній, винесе урок і ще більше прагнутиме до володіння ядерною зброєю для захисту від можливого нападу.
