Декількома словами
Іспанія отримає 9 мільярдів євро на соціальну підтримку кліматичних заходів. Як ці кошти допоможуть країні, хто отримає допомогу та як це пов'язано з кліматичною політикою ЄС.
Європа переживає один із найглибших періодів змін в історії, спрямований на боротьбу зі зміною клімату. Цей процес, ініційований Європейським Зеленим пактом та підкріплений кліматичними цілями на 2030 рік, буде не лише технологічним чи екологічним, а передусім соціальним. Адже декарбонізація економіки не матиме сенсу, якщо цей прогрес залишить позаду мільйони людей.
Одним з ключових і потенційно суперечливих аспектів пакету «Ціль 55» є поширення системи торгівлі квотами на викиди (ETS) на такі сектори, як автомобільний транспорт і будівлі, через так звану ETS2. З 2027 року цей новий режим передбачатиме плату за кожну тонну викинутого у цих секторах вуглекислого газу, що призведе до зростання цін на викопне паливо, яке використовується для опалення (наприклад, дизельне паливо або природний газ) та для особистого та професійного транспорту.
Цей захід необхідний для досягнення кліматичних цілей, оскільки залучені сектори генерують понад 50% викидів вуглекислого газу в Іспанії. Однак це також несе в собі ризик поглиблення нерівності, насамперед зачіпаючи тих, у кого найменше ресурсів для адаптації: людей, які живуть у погано утеплених будинках, залежать від викопного палива, у районах без альтернатив громадському транспорту або залежать від старих, забруднюючих транспортних засобів для повсякденної мобільності чи професійної діяльності.
Для пом'якшення цих наслідків Європейський Союз створив Соціальний кліматичний фонд (FSC) – інструмент, покликаний забезпечити справедливий енергетичний перехід, який нікого не залишить позаду. З бюджетом у 65 мільярдів євро на період з 2026 по 2032 рік фонд фінансуватиметься за рахунок доходів від ETS2.
Іспанії належить 10,52% від загальної суми, що становить близько 6,8 мільярдів євро з європейського фонду, які мають бути доповнені щонайменше 25% національних коштів. Загалом FSC в Іспанії досягне 9 мільярдів євро за цей період. Ця значна сума може і має бути використана для надання допомоги вразливим користувачам транспорту та мікропідприємствам, які найбільше постраждають від підвищення цін на викопне паливо.
Кошти можуть бути спрямовані на структурні заходи, такі як енергетична реабілітація житла, електрифікація автомобільного транспорту та покращення стійкої мобільності, доступ до відновлюваних джерел енергії або заміна забруднюючих систем опалення тепловими насосами тощо. Як доповнення та тимчасово також будуть дозволені прямі допомоги на доходи, призначені для пом'якшення негайного впливу зростання цін до тих пір, поки не будуть доступні структурні рішення.
Але щоб використати ці кошти, держави-члени повинні представити найближчими місяцями Соціальний кліматичний план (PSC), в якому буде детально описано, які заходи вони збираються реалізувати, як вони гарантуватимуть, що кошти дійдуть до тих, хто їх найбільше потребує, як вони уникатимуть регресивних ефектів і як вони координуватимуться з іншими існуючими програмами. План має бути схвалений Європейською комісією до кінця 2025 року, щоб допомога могла бути надана починаючи з 2026 року.
Іспанія перебуває в особливо складній ситуації. Ми одна з країн з найвищим відсотком населення, яке піддається ризику енергетичної бідності в Європі. Багато домогосподарств виділяють непропорційну частину свого доходу на опалення, живуть у неефективних будівлях або не мають доступу до екологічно чистих альтернатив мобільності. До цього додається енергетична та транспортна нестабільність у сільських та приміських районах, де приватний автомобіль часто є єдиним варіантом доступу до основних послуг чи роботи.
У цьому контексті Соціальний кліматичний фонд – це не просто фонд допомоги, а стратегічний інструмент для виправлення структурної нерівності, зміцнення соціальної стійкості та прискорення екологічного переходу з низів. За грамотного управління він може покращити якість життя мільйонів людей, знизити бідність у транспорті, зміцнити громадське здоров'я та створити місцеві робочі місця, пов'язані з реабілітацією, чистою енергією чи стійким транспортом.
Але якщо ним будуть погано управляти – якщо його затягнуть, якщо він перетвориться на бюрократичний план, якщо не будуть почуті ті, кого це стосується, – це може перетворитися на втрачену можливість або, що ще гірше, на джерело соціального розчарування. Досвід країн, де витрати на перехід сприймалися як несправедливі — достатньо згадати рух «жовтих жилетів» у Франції, — вчить нас, що суспільна підтримка Європейського зеленого пакту значною мірою залежить від реальної (широкої, ранньої та ефективної) участі та кліматичної справедливості.
Ось чому Альянс за справедливий Соціальний кліматичний план для вразливих користувачів транспорту та мікропідприємств та Альянс за реабілітацію житла, не залишаючи нікого позаду, просуває процес відкритих, прозорих та спільних дебатів про те, як має бути розроблено Соціальний план в Іспанії.
Перша велика подія збере представників уряду з трьох міністерств, представників парламентських груп Конгресу та представників громадянського суспільства. Все це буде відбуватися в рамках дискусії, відкритої для громадян, бо немає сенсу об'єднувати експертні голоси, якщо вони не прислухаються до соціальних запитів населення. Нам потрібно, щоб із цієї зустрічі вийшли перші міцні основи для Соціального кліматичного плану, який нікого не залишить позаду.
У нас ще є час. Іспанія може стати прикладом того, як використовувати Соціальний кліматичний фонд не лише для пом'якшення соціальних наслідків декарбонізації, а й для перетворення кліматичної справедливості на двигун трансформації. Але для цього потрібні амбіції, координація між адміністраціями, прозорість, моніторинг та реальна участь. І, перш за все, чітке бачення: перехід не буде справедливим, якщо він не буде здійснюватися з людьми, для людей і від людей.
Хуан Фернандо Мартін, з Фонду Renovables, є членом Альянсу за справедливий Соціальний кліматичний план для вразливих користувачів транспорту та мікропідприємств.
