Декількома словами
Уряд Ізраїлю на чолі з Біньяміном Нетаньягу одноголосно схвалив план щодо безстрокової військової присутності в Секторі Гази. Це рішення розцінюється критиками як порушення міжнародного права та створення перешкод для миру, що відбувається на тлі масштабних руйнувань та жертв серед палестинського населення.
Найгірші побоювання для палестинського мирного населення Сектора Гази підтверджуються з кожним рішенням ультраправого уряду прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. Одностайне рішення його кабінету, ухвалене в понеділок, яке закріплює безстрокову військову присутність, є не тільки несправедливим щодо виснаженого населення, яке, за словами багатьох, зазнає етнічних чисток, але й створює нову непереборну перешкоду на шляху до справедливого миру. Критики стверджують, що воно також становить чергове порушення міжнародного права в конфлікті, де Ізраїль перетнув усі «червоні лінії» на тлі, на їхню думку, незрозумілої та поблажливої міжнародної пасивності.
Ігноруючи резолюції Організації Об'єднаних Націй, Нетаньягу та його соратники вирішили офіційно змінити мету військової операції проти Гази, розпочатої у відповідь на події жовтня. Це рішення узаконює завоювання палестинських територій та постійне перебування на них. Іншими словами, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не залишить завойовані райони Сектора незалежно від того, чи будуть досягнуті заявлені цілі війни — звільнення заручників, знищення ХАМАС та зміна уряду в Секторі — чи ні. Це офіціалізація неприйнятного та невиправданого, на думку багатьох, завоювання, яке найпесимістичніші вважали немислимою можливістю, коли Нетаньягу спрямував свою армію на територію. За цю операцію, за оцінками, вже заплачено жахливою ціною — понад 50 000 життів.
Готовий використовувати всі доступні ресурси для досягнення своєї мети, навіть якщо це завдає серйозної економічної та соціальної шкоди його власному суспільству, Нетаньягу віддав наказ про логістичні кроки, необхідні для здійснення постійної військової окупації. Ця стратегія також передбачає нове переміщення десятків тисяч палестинських біженців з півночі Гази. Деякі з них втратили близьких та майно з того часу, як були змушені покинути свої домівки понад рік тому, рятуючись від невибіркових атак ізраїльської авіації та піхоти. Місто Рафах, що межує з Єгиптом і є стратегічним пунктом для ввезення товарів першої необхідності, до війни налічувало близько 200 000 жителів, а тепер перетворилося на місто-привид у руїнах.
Нетаньягу може діяти з повною безкарністю, оскільки не відчуває мінімального тиску, щоб припинити свою смертоносну стратегію в Секторі. Ба більше, ця стратегія посилила його авторитарний проєкт щодо ізраїльського суспільства. На внутрішньому рівні вже мало важать заручники, що перебувають у руках ХАМАС (з 59, що залишилися, найоптимістичніші підрахунки свідчать, що більшість мертві), або сотні тисяч людей, які місяцями протестували проти його войовничого курсу. На зовнішньополітичному рівні міжнародний ордер на його арешт є лише символічним жестом. Попри засуджувальні заяви, Ізраїль продовжує вести вигідні військові справи із західними країнами. Усе це відбувається на неймовірній горі руїн, злиднів та мертвих.
