Декількома словами
Франція, Німеччина, Італія та Польща проти планів ЄС щодо скорочення викидів парникових газів до 2040 року. Країни висловлюють незгоду з запропонованими цілями, що ставить під загрозу кліматичну політику ЄС.
Європейський Союз стикається з серйозними розбіжностями щодо планів скорочення викидів парникових газів. Франція, Німеччина, Італія та Польща висловили незгоду з пропозицією Єврокомісії скоротити викиди на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року. Про це повідомляють дипломатичні джерела.
Розбіжності в ЄС щодо кліматичної політики посилюються. Незважаючи на глобальну необхідність боротьби зі зміною клімату, великі країни, такі як Франція, Німеччина, Італія та Польща, не підтримали запропоновану Єврокомісією мету. Така позиція може негативно вплинути на імідж ЄС як лідера в галузі екологічної політики.
План Єврокомісії передбачає певну гнучкість у досягненні кліматичних цілей, зокрема можливість зберігання CO2. Однак, на думку низки країн, цього недостатньо. Вони вважають, що жорсткі регуляції та відмова від викопного палива негативно вплинуть на економіку, промисловість та призведуть до соціальних хвилювань.
Польща, Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія раніше вже висловлювали занепокоєння щодо пропозиції Єврокомісії. Але вирішальним фактором стала незгода Франції, де президент Еммануель Макрон відчуває тиск з метою пом'якшення кліматичних амбіцій. Німеччина, незважаючи на те, що пропозиції Брюсселя відповідають кліматичній політиці німецького уряду, також висловила занепокоєння.
В умовах, коли Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, а кліматичні ризики загрожують енергетичній та продовольчій безпеці, вирішення цього питання відкладається на саміт лідерів країн-членів ЄС наприкінці жовтня. Це ускладнює досягнення консенсусу, особливо враховуючи позицію таких країн, як Польща та Угорщина.
Невизначеність в Європі, лідері у сфері скорочення викидів, впливає і на інші країни, зокрема, Китай, який стежить за діями ЄС. План щодо встановлення нової кліматичної мети на 2040 рік, після 2030 року (скорочення викидів щонайменше на 55%) і на шляху до мети 2050 року (чистий нуль викидів), спрямований на визначення траєкторії розвитку ЄС на наступні 15 років. Однак досягнення угоди в ЄС виявляється складним через розбіжності між країнами-членами.
Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина та Італія вимагають більшої гнучкості, що дозволяє досягати цілей щодо викидів з використанням міжнародних компенсацій. Головування Данії також пропонує враховувати вплив геополітичної ситуації, наслідки для енергоємних галузей, вплив на вартість енергії та інвестиційні потреби держав-членів. Обговорення залишається складним та політично чутливим питанням.
