
Декількома словами
У Колумбії сталася серія терактів, організованих дисидентами ФАРК, що призвело до ескалації насильства та загрози стабільності в країні.
У Колумбії серія жорстоких терактів, включаючи вибух біля військової бази в Калі та крах поліцейського гелікоптера в Антіокії, загострює ситуацію та демонструє кризу безпеки. Відповідальність за напади взяли на себе дисиденти ФАРК.
Внаслідок атак загинули шестеро людей у Калі та 12 поліцейських в Антіокії. Президент Густаво Петро засудив теракти як акт тероризму, заявивши, що вони є наслідком боротьби з угрупованням, яке очолює Іван Мордіско. Міністр оборони оголосила про намір вважати дисидентів ФАРК, Клан затоки та «Другу Маркетвалію» терористичними організаціями, які підлягають переслідуванню в будь-якій точці світу за злочини проти людяності.
Колумбія пережила хвилю терористичних актів у 1990-х роках під час війни Пабло Ескобара, а також на початку 2000-х, коли ФАРК оточили великі міста. Після мирної угоди 2016 року, яка поклала край діяльності найбільшого повстанського угруповання, тероризм у містах здавався таким, що відступив, а конфлікти перемістилися в окремі райони. Проте нинішні події свідчать про повернення насильства, пов'язаного з діяльністю незаконних угруповань, які борються за контроль над територіями та незаконним бізнесом, таким як наркотрафік.
Вибух у Калі демонструє прагнення дисидентів ФАРК атакувати державу за межами контрольованих ними зон. Уряд президента Петро намагався вести переговори з цими угрупованнями, але спроби виявилися безуспішними. У відповідь на дії влади дисиденти організували серію нападів, що призвело до загострення ситуації в регіоні.
Крах поліцейського гелікоптера в Антіокії вказує на ослаблення військової могутності держави. Вертольоти, які раніше забезпечували панування в повітрі, тепер вразливі для атак з використанням дронів. Крім того, значна частина вертолітного парку виведена з експлуатації з різних причин, включаючи нестачу запчастин та палива.
Ситуація з безпекою в Колумбії погіршується, про що свідчить активізація дій незаконних збройних формувань та нездатність держави запобігти насильству. Президент Петро визнав, що безпека є пріоритетним завданням, але поточна ситуація свідчить про необхідність вжиття термінових заходів для стабілізації обстановки.