Декількома словами
Конституційний суд Іспанії виніс рішення на користь релігійної свободи неповнолітніх при розбіжностях батьків у питаннях виховання. Суд відхилив апеляцію батька, який бажав віддати сина до євангелічної церкви.
Конституційний суд Іспанії виніс рішення, яке захищає релігійну свободу неповнолітніх, коли батьки не можуть дійти згоди щодо релігійного виховання.
Суд відхилив апеляцію батька, який хотів віддати свого сина до євангелічної церкви, всупереч бажанню матері, яка має батьківські права. Суд визнав, що попередні рішення були “пропорційними” та поважали релігійну свободу як батька, так і неповнолітньої дитини, а також “найвищі інтереси” останньої.
Розбіжності між батьками стосувалися релігійної освіти дитини, яка народилася у 2016 році. Суд постановив надати матері виключне право приймати рішення про релігійне виховання сина до досягнення ним 12 років, включаючи формування цінностей, виключаючи при цьому фактичне залучення до релігійної конфесії і, як наслідок, забороняючи батькові водити сина до церкви, показувати йому біблійні уривки на планшеті і, загалом, проводити релігійне виховання в євангельській вірі.
Батько звернувся до суду, стверджуючи, що його релігійна свобода була необґрунтовано обмежена. Він наполягав на своєму праві ділитися своєю вірою та цінностями з сином, у тому числі водити його до церкви та читати Біблію. Суд підкреслив, що права дитини на релігійну свободу тісно пов'язані з правами батьків, але у випадку конфлікту пріоритетом є інтереси неповнолітнього.
Суд також нагадав, що свобода віросповідання має обмеження, особливо коли йдеться про залучення інших людей до своїх переконань, включаючи прозелітизм. Суд зазначив, що неповнолітні мають усі основні права, хоча й не можуть їх повністю здійснювати через вік.
Насамкінець, суд підтвердив, що метою є захист здатності дитини самостійно визначати своє ставлення до релігії, коли вона досягне достатньої зрілості, і що ця мета може бути досягнута за допомогою відповідних судових рішень.
