Росіянин Костянтин Руднєв прибув до Аргентини у жовтні минулого року. Його супроводжували один чоловік та близько двадцяти жінок. Вони прилетіли з Чорногорії, і лише деякі з них трохи говорили іспанською. Вони оселилися в Барілоче, біля підніжжя Анд, за 1700 кілометрів від Буенос-Айреса. У місцевості, оточеній озерами, засніженими горами та лісами з койхуе та модрин, вони орендували за готівку розкішні дерев'яні котеджі. Сказали, що працюють дистанційно на закордонні компанії.

Вони закрили вікна та встановили камери спостереження. Час від часу одягалися у військовий одяг і зникали в лісі. Поверталися через кілька днів брудні та голодні. Вони майже не привернули уваги в місті, звиклому до іноземців, любителів пригодницького туризму. Руднєв та його оточення зараз перебувають у в'язницях суворого режиму, звинувачені у торгівлі людьми, примусі до рабства та наркоторгівлі.

Аргентинська поліція затримала 58-річного Руднєва у п'ятницю, 28 березня, в аеропорту Барілоче, коли він намагався вилетіти до Бразилії разом із шістьма російськими жінками. Він був одягнений у пальто з малюнками диких вовків і, коли відчув себе загнаним у кут, спробував перерізати собі горло лезом для гоління. В аеропорту Буенос-Айреса на нього чекав інший чоловік у піжамі та капцях, а також шість жінок, яких теж заарештували. Кількість затриманих згодом зросла з 14 до 21, усі – громадяни Росії.

Фото затримання стало кульмінацією полювання, розпочатого 17 березня в лікарні Барілоче. 22-річна росіянка звернулася з доношеною вагітністю, готова народжувати. Її супроводжували дві жінки, які виступали перекладачками. Дівчина не розмовляла і була дуже налякана. Лікарі запідозрили випадок торгівлі людьми та повідомили про це. Через кілька днів жінка повернулася до лікарні та народила дитину шляхом кесаревого розтину. Поруч були її дві супутниці, які вимагали від лікарів, щоб новонароджений носив прізвище якогось Руднєва. Лікарі попередили, що без присутності батька це неможливо. Руднєв «працював» і не міг приїхати до лікарні, захищалися вони. Оскільки дитину записали на прізвище матері, дві жінки взяли свідоцтво, закреслили його і гнівно написали «Руднєв». Але хто ж цей Руднєв?

Прокурорам Барілоче знадобився тиждень, щоб скласти пазл. «Згідно зі свідченнями жертви, саме Руднєв організував приїзд однієї з обвинувачених з Москви до Аргентини, покривши витрати на переїзд», – пояснили прокурори судді на слуханні у п'ятницю. Міграційна служба Аргентини зафіксувала в'їзд вагітної жінки та її двох супутниць 9 січня. План був простий: зареєструвати новонароджену дитину як сина Руднєва, щоб той міг отримати аргентинське громадянство. Місцеве законодавство надає громадянство іноземним батькам дітей, народжених в Аргентині. Оскільки країна також є членом Меркосур, новий паспорт дозволив би Руднєву оселитися та вільно пересуватися також у Бразилії. «Організація вербувала, перевозила та утримувала жінку з метою сексуальної експлуатації та примусу до рабства, використовуючи обман – фасад духовного простору та практики йоги – і примус, а також скористалася надзвичайною вразливістю жертви», – заявили прокурори.

Розплутуючи цю справу, аргентинське правосуддя відновило минуле цієї таємничої людини: Руднєв був лідером секти «Ашрам Шамбала» і провів 11 років у в'язниці в Росії. Історія починається наприкінці вісімдесятих, коли Руднєв вступив до лав російської армії. Йому не пощастило: інцидент з автоматом призвів до потрапляння в психіатричну лікарню, з якої він вийшов у 1989 році. Звільнившись від військових обов'язків, він повернувся до свого міста Новосибірська в Сибіру і заснував секту. Він написав книгу зі своїми «вченнями» під назвою «Шлях божевільного» і казав усім, хто хотів слухати, що він «прибулець із Сиріуса». Довірливі люди почали називати його Великим Шаманом Алтаю.

З «Ашрам Шамбала» доля Руднєва кардинально змінилася: секта розрослася до 20 000 послідовників і до середини дев'яностих діяла у 18 регіонах Росії. Гроші текли рікою. Члени секти покидали свої сім'ї та жертвували все своє майно секті, яка також слугувала прикриттям для наркоторгівлі та проституції. Жінки віддавалися Руднєву, брали участь в оргіях та знімали відео, які розліталися як гарячі пиріжки.

У 1999 році влада Руднєва над його жертвами була величезною. Його вважали втіленим богом, а його слово було незаперечним. Окрім промивання мізків, Руднєв застосовував метод контролю через їжу: члени секти жили на межі голодної смерті й мусили підкорятися лідеру, щоб не померти з голоду. У 1999 році гуру знову опинився в психіатричній лікарні, звідки втік. П'ять років потому його заарештували за торгівлю людьми, але прокурорам не вдалося отримати свідчення проти нього. Аж доки у 2010 році поліція Новосибірська не заарештувала його за зберігання героїну. Його засудили до 11 років ув'язнення за «створення об'єднання, діяльність якого пов'язана з насильством», за зґвалтування та за «підготовку до незаконного збуту наркотичних засобів у великих розмірах». У 2021 році Руднєв відбув покарання і вийшов на волю.

Саме тоді починається його аргентинська пригода. Руднєв покинув Росію і оселився в Чорногорії, де у жовтні був затриманий за зйомку порнографічних фільмів у розкішному готелі. 9 жовтня чорногорська поліція втратила його слід, аж до затримання в Барілоче. Руднєв мав намір остаточно оселитися в Аргентині, використовуючи ті ж методи, які 30 років тому зробили його могутнім у рідній країні. Коли поліція увійшла до орендованих гуру котеджів, вони знайшли матраци на підлозі у великих приміщеннях, таких як вітальні чи їдальні. «Був еротичний одяг, перуки, а в деяких випадках – гриби, які зараз перевіряються на предмет того, чи не є вони галюциногенними. Також знайшли пігулки кокаїну та велику кількість документів, серед яких були генеральні довіреності, підписані лідером організації», – йдеться у звіті прокурорів.

Джерело в слідстві також підтвердило, що в котеджах бракувало їжі. «Шафи були закриті на замки, а на склянках і тарілках були імена тих, хто ними користувався», – як спосіб контролювати, скільки їв кожен член секти. На момент затримання жінки «мали явні ознаки анорексії та мало волосся», – додало джерело. Руднєв зараз перебуває у в'язниці Роусон, за 900 кілометрів від Барілоче, дуже близько до моря. Час покаже, чи був це останній акт «прибульця із Сиріуса».