Декількома словами
У статті автор ділиться своїм досвідом життя в Мадриді, відстоюючи позитивний імідж міста, незважаючи на критику.
Останніми місяцями часто доводиться чути критику на адресу Мадрида. Його описують як ультракапіталістичний та агресивний мегаполіс. Але автор статті, який переїхав до Мадрида, переконаний, що це не так.
Після переїзду автор опинився в ситуації, коли йому не було де ночувати. Він повернувся до батьків, у свій рідний район, де життя плине розмірено. Тут люди вітаються один з одним, у магазинах – привітні продавці, багато зелені та мало туристів. Тут знають один одного в обличчя, і зустрічі з друзями організовуються легко та невимушено.
Автор зазначає, що Мадрид – це не тільки центр, а й околиці, де життя зовсім інше. Він закликає не забувати про мешканців цих районів, про тих, хто робить місто таким, яке воно є.
Так, у Мадриді є проблеми: затори, спекуляція нерухомістю. Але автор не згоден з тим, що місто зводиться до негативних характеристик. Він любить Мадрид, незважаючи на його недоліки, і закликає бачити в ньому не лише політику, а й затишні райони та простих людей, які роблять це місто своїм домом.
Автор підкреслює, що йому не вистачає добрих оповідачів, які б бачили Мадрид таким, який він є, у всій його красі, незважаючи на всі труднощі. Йому хочеться бачити більше письменників, які оспівують людей, таких як Альмудена Грандес, режисерів, що відображають сучасність, та журналістів, які пам'ятають, що життя є і за межами М30.
