Декількома словами
Новина про проблеми міжнародної співпраці, неефективність програм допомоги країнам, що розвиваються, та негативний вплив на економіку та політику.
Міжнародна співпраця, покликана виправляти структурні дисбаланси, часто залишає бажати кращого. Закриття програми USAID Дональдом Трампом стало яскравим прикладом, ставлячи під загрозу життя мільйонів людей. Паралельно з цим, кошти, що виділяються, часто не вирішують корінних проблем, а лише погіршують ситуацію.
На тлі гучних заяв про допомогу країнам, що розвиваються, реальність виявляється іншою. Критики зазначають, що існуюча система підкріплює колоніальне мислення та створює хибне уявлення про перевагу розвинених країн над країнами, що розвиваються. При цьому, сотні мільярдів доларів, що виділяються на допомогу, не вирішують проблему заборгованості африканських країн перед Заходом.
Дослідження показують, що африканські країни є чистими кредиторами Заходу, незважаючи на одержувану допомогу. Прикладом може служити ситуація з компанією Glencore, яка роками давала хабарі в Демократичній Республіці Конго та ухилялася від сплати податків, виводячи кошти в офшори. У результаті, країна втратила мільйони доларів, а винні зазнали мінімального покарання.
Подібні практики не є винятком. Прикладом невдалого досвіду стала Дохійська раунда торгових переговорів, яка мала інтегрувати бідні країни в систему вільної торгівлі. Країни, що розвиваються, відкрили свої ринки, але не отримали обіцяної підтримки. У той же час, розвинені країни продовжують зводити протекціоністські бар'єри, посилаючись на національну безпеку, ставлячи під загрозу виживання мільйонів людей.
Замість реального вирішення проблем, міжнародне співтовариство продовжує організовувати конференції та виділяти кошти, не змінюючи суті речей. Необхідно визнати, що багато з цих дій нагадують ситуацію, коли викрадач збирає гроші для своєї жертви, не віддаючи ключа.
Автор: Професор кафедри права Університету Помпеу Фабра.
