Декількома словами
У Колумбії розпочався новий виток насильства, що супроводжується зіткненнями, вбивствами та використанням нових технологій. Стаття аналізує причини та учасників конфлікту.
У Колумбії спостерігається новий виток насильства, що виражається у нещодавніх нападах на південному заході країни, збитті вертольота в Амальфі (Антіокія) та захопленні військових у Гуав'яре. Ці події, разом із ескалацією насильства у передвиборчий період, свідчать про відродження війни в країні.
Експерти зазначають, що війна в Колумбії не просто повторюється, а мутує, набуваючи нових форм. Конфлікт між різними збройними угрупованнями, такими як дисиденти, повстанці та парамілітарес, а також окремими групами, що протистоять державі, характеризується своїми особливостями та регіональними масштабами. Спільним фактором є відсутність боротьби за захоплення влади.
З 1940 року колумбійський конфлікт зазнав значних змін. Збройні формування, включаючи повстанців, парамілітарес та державних агентів, передавали свій досвід з покоління в покоління, адаптуючись до нових технологій та методів ведення війни. Результатом стали трагічні наслідки: понад 10 мільйонів жертв, згідно з Єдиним реєстром жертв (RUV).
Аналітики, такі як професор Гутьєррес Санін, стверджують, що Колумбія перебуває на порозі нового етапу конфлікту, що розпочався у 2016 році після підписання мирної угоди в Гавані. Цей етап характеризується наявністю ідеологічних та політичних елементів у збройних угрупованнях, але при цьому відсутністю інтелектуалів, політичних партій та представництва у суспільстві. Більшість угруповань називають себе «захисниками» території, ведуть локальні війни та вступають у запеклі зіткнення між собою.
Динаміка та патерни насильства також змінюються. Прикладом слугують зіткнення між дисидентами FARC-EP та жорстоке насильство між угрупованнями дисидента «Івана Мордіско» та Гаїтаністською армією Колумбії (EGC) проти партизан ELN у департаменті Чоко.
Використання нових технологій, таких як безпілотники, також стало характерною рисою нового витка насильства. Канали в Telegram та відео, якими обмінюються ворогуючі сторони, демонструють високий рівень точності при скоєнні злочинів. Це включає використання дистанційно керованих об'єктів та тепловізійних камер.
Цивільне суспільство залишається мішенню: соціальні та екологічні лідери, представники селян та корінних народів піддаються вбивствам за свою опозицію насильству. Зафіксовано 51 масове вбивство, вибіркові вбивства та сотні порушень прав людини, таких як насильницьке переміщення, позбавлення волі та викрадення в регіонах, найбільш постраждалих від війни.
На глобальному рівні, конфлікт у Сирії має вищі показники, ніж у Колумбії. ООН зареєструвала понад 13 мільйонів переміщених осіб та понад 350 тисяч загиблих. У Судані та Південному Судані, де війна почалася у 50-х роках, кількість загиблих перевищує колумбійські показники, хоча загальна кількість жертв менша. Те ж саме стосується війни у В'єтнамі, яка вважається однією з найбільш кривавих після Другої світової війни, з більш ніж п'ятьма мільйонами загиблих, згідно з базою даних Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Колумбія переживає новий цикл насильства, який, на думку експертів, зародився в результаті поєднання різних факторів. З одного боку, «Gentil Duarte» з X конференції FARC-EP у Льянос-дель-Ярі у вересні 2016 року оголосив про продовження війни на чолі з Фронтом 1 з близько 1500 партизанами, які стали дисидентами. З іншого боку, розширення Гаїтаністської армії Колумбії (EGC) з 2018 року, яка раніше укладала перемир'я з FARC, зміцнила свої позиції. У 2019 році була заснована «Друга Маркетія» на чолі з Іваном Маркесом, яка, однак, незабаром зазнала невдачі. Закриття діалогу з ELN також завершило формування нового військового ландшафту.
На даний час цей новий цикл насильства починає проявляти свої перші ознаки, включаючи боротьбу за контроль над територіями, складні відносини з соціальними рухами, шахтарями та виробниками коки, а також зростання організованого насильства у великих містах.
В Колумбії триває війна, що характеризується зрадою та використанням нових технологій, що лише підтверджує новий виток насильства.
