Декількома словами
Суд ООН виніс рішення, згідно з яким країни, що не борються зі зміною клімату, порушують міжнародне право. Це може мати серйозні юридичні наслідки.
Міжнародний суд ООН ухвалив рішення, що країни, які не докладають достатніх зусиль для боротьби зі зміною клімату, порушують міжнародне право. Це рішення, хоч і має консультативний характер, може мати серйозні наслідки для майбутніх судових процесів, пов'язаних з компенсацією збитків від зміни клімату.
Суд підкреслив «обов'язок міжнародної співпраці» для запобігання шкоди навколишньому середовищу і, отже, людям. Суд вказав, що держави, які підписали різні угоди щодо клімату, зобов'язані вживати заходів для обмеження викидів CO₂ та стримування підвищення температури. Також підкреслюється необхідність захисту навколишнього середовища для дотримання прав людини, а країни, які не вживають цих заходів, можуть порушувати міжнародне право.
Голова суду нагадав про обмеження цього юридичного висновку, який, як очікується, спрямовуватиме пошук рішення кліматичної кризи. У рішенні, яке перевищує 500 сторінок, стійке навколишнє середовище розглядається як «право людини», що може прояснити застосування міжнародного права щодо клімату. Це може відкрити можливість для нових позовів, а також звернень до місцевих судів.
Під час оголошення рішення біля будівлі суду в Гаазі відбулися демонстрації кліматичних активістів, які вимагали «справедливості» та захисту прав людини. Суд мав відповісти на два основні питання: які зобов'язання мають держави-члени ООН відповідно до міжнародного права щодо захисту інших держав-членів та майбутніх поколінь від зміни клімату, і які юридичні наслідки для держав, які продовжують викидати CO₂ і не вживають достатніх заходів для скорочення викидів парникових газів.
Голова суду заявив, що захист навколишнього середовища є «передумовою для захисту прав людини», і що несприятливі наслідки зміни клімату «можуть перешкоджати праву на сім'ю, здоров'я та доступ до житла та води». Таким чином, «право на стійке навколишнє середовище є необхідною умовою для користування іншими правами».
Щодо другого питання було зазначено, що недотримання країною своїх зобов'язань за міжнародними кліматичними договорами «може становити незаконну дію». Суд вважає, що кожна країна має взяти на себе свою відповідальність, незважаючи на те, що багато хто бере участь у забрудненні. Суд не зміг встановити тип компенсації у разі екологічної шкоди, «оскільки її не завжди можна виправити», хоча країнам можуть бути пред'явлені вимоги «відновити пошкоджені екосистеми, якщо це можливо». В іншому випадку розрахунок компенсації залежатиме від «характеру та обставин того, що сталося».
Запит, який привів до консультативного висновку суду, був ініційований у 2019 році Вануату, острівною державою в Тихому океані, чиє виживання залежить від підвищення рівня моря. У 2023 році Генеральна Асамблея ООН, ґрунтуючись на проєкті тексту Вануату, підтриманому 105 державами, ухвалила резолюцію з проханням до суду винести рішення щодо кліматичних зобов'язань країн. У слуханнях взяли участь майже 100 країн та міжурядових організацій. Існує розрив між так званими історичними забруднювачами – США, Китаєм, Бразилією, Японією, Канадою, Німеччиною та Великою Британією – та невеликими острівними державами чи країнами, що розвиваються. Для перших Паризька угода або Кіотський протокол є достатніми та є основою для переговорів щодо захисту клімату. Другі вважають, що вони надмірно страждають від наслідків зміни клімату, спричинених іншими, і їм залишається тільки вимагати справедливості.
Голова підкреслив, що «зміна клімату впливає як на екосистеми, так і на людей, і це ситуація, визнана ООН». Також нагадав, що збільшення поточної температури більше ніж на 1,5 градуса Цельсія «становить глобальну загрозу, як вказують опитані експерти».
Суд консолідував зв'язок між руйнуванням, викликаним зміною клімату, та правами постраждалого населення. Хоча суди зазвичай не очолюють громадські рухи, суд ООН зробив крок вперед у боротьбі за кліматичну справедливість.
У 2019 році у Вануату було створено асоціацію «Студенти тихоокеанських островів проти зміни клімату», яка співпрацювала з урядом для проведення кампанії на підтримку подальшого рішення Генеральної Асамблеї ООН.
