Папа Лев XIV здійснив свій перший візит до Блакитної мечеті в Стамбулі, однак порушив усталену традицію спільної молитви з мусульманськими лідерами. Цей крок викликав здивування, оскільки попередні понтифіки використовували такі моменти для демонстрації міжрелігійного зближення.

У суботу Папа Лев XIV зробив важливий крок до діалогу та зближення з ісламом, вперше роззувшись і увійшовши як понтифік до мусульманського храму – величну Блакитну мечеть Стамбула. Проте, на відміну від своїх двох попередників, Бенедикта XVI та Франциска, які під час своїх візитів до країни у 2006 та 2014 роках відповідно мали момент молитви в цьому ж місці, Папа не став молитися, хоча спочатку це було заплановано.

Подібні візити завжди є делікатними у складних відносинах між Католицькою церквою та ісламом, і кожна деталь ретельно вимірюється. У минулому навіть велися дебати про те, як саме називати дії чи бездіяльність Папи в мечеті – молитвою чи моментом зосередженості, щоб уникнути теологічних суперечок.

В останні десятиліття спільна молитва Папи та мусульманського лідера вважалася явним кроком до зближення між двома релігіями, як це робили Бенедикт XVI та Франциск під час своїх візитів до Блакитної мечеті. Цей жест був особливо важливим для Бенедикта XVI, оскільки його поїздка відбулася через два місяці після скандалу, викликаного його промовою в Регенсбурзі, де Йозеф Ратцінгер порушив тему використання насильства в ісламі, і вирвані з контексту фрази спровокували хвилю протестів у мусульманському світі. У Стамбулі навіть проходили демонстрації проти Бенедикта XVI.

Тому викликало певне здивування те, що Лев XIV не наслідував вже, здавалося б, усталену традицію спільної молитви в Блакитній мечеті. Невідомо, чи це було навмисним рішенням, чи просто було прийнято під час візиту. Фактом є те, що Лев XIV, провівши близько 15 хвилин у мечеті Султана Ахмеда, залишив її, не здійснивши молитви.

Офіційна програма Ватикану чітко вказувала, що Роберт Прево мав мати в мечеті «момент мовчазної молитви», і муедзин храму, Асгін Тунджа, у відповідь на запитання журналістів, пояснив, що запросив Папу до молитви після його прибуття. Однак потім захід пройшов практично як туристична екскурсія, під час якої Тунджа розповідав йому історію та архітектуру будівлі.

«Мені пояснили, що Папа збирався молитися тут, і я сказав, що проблем немає», — прокоментував Тунджа журналістам, які були заінтриговані цим питанням. «Я сказав йому: «Це дім Божий, якщо хочете, можете молитися», а він відповів: «Все гаразд, продовжимо візит»», — розповів Тунджа.

Святий Престол невдовзі після цього просто заявив, що Папа «відвідав мечеть у мовчанні, в дусі зосередженості та слухання, з глибокою повагою до місця та віри тих, хто збирається там для молитви».

Туреччина історично була ключовим перехрестям у діалозі Ватикану з іншими релігіями, як з ісламом, так і з православними, оскільки патріарх Константинопольський є найвищим авторитетом цієї конфесії. Перший папа, який почав подорожувати, Павло VI, відвідав Туреччину в 1967 році, а потім Іван Павло II в 1979 році.

Польський папа був першим понтифіком, який роззувся і увійшов до мечеті Омейядів у Дамаску в 2001 році. Там він молився біля гробниці, де, за переказами, знаходиться голова святого Івана Хрестителя. Потім, перед Великим муфтієм, він попросив вибачення «за всі випадки, коли мусульмани та християни взаємно ображали один одного».