Декількома словами
Латинська Америка зіткнулася зі складною проблемою у сфері пенсійного забезпечення: низьке охоплення та недостатній розмір виплат. Необхідно вирішувати проблему, щоб забезпечити гідне життя літнім людям.
Латинська Америка стикається зі значними викликами у сфері пенсійного забезпечення, що підтверджують результати нещодавнього семінару, організованого в Гватемалі.
Під час заходу, скликаного Економічною комісією для Латинської Америки та Карибського басейну (CEPAL) та Міжамериканським банком розвитку (МБР), обговорювалися питання бідності, нерівності та соціального захисту. Особливу увагу було приділено пенсійній системі.
Однією з ключових проблем є низький рівень охоплення. В середньому, лише 44% населення віком від 65 років в Латинській Америці отримують пенсійні виплати, які формуються за рахунок внесків протягом трудової діяльності. Це пов'язано з високим рівнем неформальної зайнятості в регіоні, що становить близько 50%.
Другою проблемою є низький коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення розміру пенсії до останньої зарплати. В основному, це характерно для нових схем індивідуальних пенсійних накопичень, які зараз переважають.
У зв'язку з цими проблемами дедалі більшої популярності набувають неконтрибутивні пенсії, які виплачуються без урахування трудового стажу. Їхнє охоплення значно зросло з початку ХХІ століття. Проте, розмір цих виплат часто залишається невеликим, нижчим за прожитковий мінімум.
Країни з найкращим поєднанням охоплення та розміру неконтрибутивних пенсій — Чилі, Мексика та Парагвай.
Загалом, для вирішення пенсійної кризи країнам Латинської Америки необхідно працювати над зниженням неформальної зайнятості, покращенням пенсійних систем та розширенням програм неконтрибутивних пенсій, як у частині охоплення, так і в частині розміру виплат. Це особливо актуально для країн Центральної Америки.
