Ось уже 10 років Сауль Лучано Льюя (45 років, Уарас, Перу), гірський гід і перуанський фермер, чекає на цей день. Хоча він знає, що весь пройдений шлях – це вже «історична подія».

Десять років тому Льюя вирішив подати до суду на німецьку енергетичну компанію RWE, щоб притягнути її до відповідальності за танення льодовиків і ризики для понад 50 000 жителів Уараса, андського міста, розташованого на висоті 3000 метрів над рівнем моря в центральній частині перуанських гір. Те, що сталося відтоді, створило прецеденти: приватна особа змогла посадити на лаву підсудних велику компанію, німецька судова система стверджує, що позов є юридично обґрунтованим, і справа дійшла до стадії збору доказів.

У середу Вищий регіональний суд Хамма, що у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія на сході Німеччини, завершить перше слухання (яке проходило в понеділок і цю середу) цивільного позову, поданого Льюєю. Перуанець разом із німецькою неурядовою організацією Germanwatch та адвокатом Родою Верхейен, фахівцем з екологічного права, очікують на історичне рішення, яке дозволить оштрафувати великих емітентів, що прискорюють зміну клімату.

Згідно з позовом, RWE відповідальна за 0,47% світових викидів парникових газів з початку індустріалізації. Отже, роблять висновок позивачі, вони несуть відповідальність за те, що сім'я Льюї та його сусіди страждають від танення льодовиків у цьому районі та перебувають під загрозою можливої лавини через збільшення об'єму льодовикового озера Палькакоча (4566 метрів над рівнем моря), яке розташоване приблизно за 20 кілометрів над містом.

У позові перуанський фермер просить компанію виплатити 17 000 євро, щоб сприяти заходам безпеки проти селевого потоку. Загальна вартість проєкту захисту від повеней становить 3,5 мільйона доларів (3,2 мільйона євро), але цю суму було встановлено відповідно до впливу компанії на довкілля.

За даними Національного центру оцінки, запобігання та зменшення ризику стихійних лих Перу, об'єм лагуни збільшився більш ніж у чотири рази з 2003 по 2009 рік. А за даними Національного управління водних ресурсів, з 1972 по 2009 рік він збільшився у 34 рази.

Центральне питання слухання: «Наскільки майну позивача загрожує можлива хвиля затоплення через зсуви або лавини, що падають у льодовикове озеро Палькакоча?», — пояснила в телефонному інтерв'ю Франческа Маша Кляйн, юрист і співробітник Germanwatch. Якщо суд вирішить, що існує значний юридичний ризик, справа перейде до наступного етапу, де питання полягатиме в тому: «Якою мірою зміна клімату і, зокрема, викиди CO₂ RWE сприяли цьому ризику?». В іншому випадку, якщо буде вирішено, що Льюя недостатньо постраждав, позов буде відхилено.

Суд заявив, що не винесе рішення в середу після закінчення слухання, але Кляйн зазначила, що вони очікують, що буде оголошено дату остаточного рішення, яке має бути ухвалене протягом трьох тижнів. «Це може бути вердикт, який відхиляє позов, або рішення перейти до другого питання щодо доказів», — сказала адвокат. Льюя, перебуваючи біля будівлі суду, заявив пресі, що вони «спокійно чекають» на те, що станеться протягом дня. Разом з ним його законний представник заявив, що «це честь брати участь у цьому процесі, тому що він створює прецедент у всьому світі, незалежно від його результату».

Представник RWE повідомив, що цей позов «є спробою створити прецедент, за яким усіх емітентів парникових газів у Німеччині можна притягнути до юридичної відповідальності за наслідки зміни клімату в усьому світі, навіть якщо вони завжди дотримувалися чинного законодавства». Він додав, що, згідно з цим аргументом, «усіх водіїв автомобілів також можна притягнути до відповідальності».

З іншого боку, він запевнив, що компанія «дуже серйозно ставиться до своєї відповідальності за захист клімату» і що її стратегія «відповідає кліматичним цілям Парижа». Група не веде діяльності в Перу.

Адвокат Рода Верхейен і позивач Сауль Лучано Льюя у Вищому регіональному суді Хамма в понеділок, 17 березня, на зображенні, наданому неурядовою організацією Germanwatch. Germanwatch

Під час слухання в понеділок, за словами Кляйн, суд розкритикував компанію за заяви про водіїв автомобілів. «Суд прямо сказав, що ні, це не той випадок, і що цей аргумент лише сіє страх; крім того, він юридично невірний», — сказала вона.

Адвокат Верхейен зазначила: «Суд повинен буде вирішити, чи існує достатній юридичний ризик для того, щоб мій клієнт вважав RWE пропорційно відповідальною за ризик повені відповідно до цивільного законодавства Німеччини». І додала: «Ми говоримо про найочевидніший випадок наслідків зміни клімату: танення льодовиків і вічної мерзлоти. В Уарасі терміново необхідні захисні заходи, щоб запобігти шкоді моєму клієнту», — йдеться в пресрелізі Germanwatch.

Під час слухання в понеділок, яке тривало понад шість годин, призначений судом експерт поділився своїми оцінками ризику повені. У другий день сторони виступлять із заключними заявами, щоб суд завершив слухання. Адвокат неурядової організації пояснює, що в разі виграшу справи це стане першим кроком до фінансування заходів захисту Уараса, а також «історичною перемогою для громад у всьому світі, які постраждали від зміни клімату; це змінить сприйняття і означатиме для компаній з високим рівнем викидів, що їхня бізнес-модель становить фінансовий і юридичний ризик».

Тривалий процес

Протягом кількох років Льюя та його батько відчували наслідки зміни клімату в районі, де вони живуть. Влітку вони займаються сільським господарством: вирощують кукурудзу, картоплю та кіноа; а взимку він працює гірським гідом. За весь цей час вони стали безпосередніми свідками того, як збільшилося льодовикове озеро Палькакоча.

З огляду на це, у 2014 році батько і син поговорили з місцевим радником з питань сільського господарства про наслідки зміни клімату. Вони запитували, чому ті, хто найбільше спричиняє ризик, не несуть відповідальності за захист постраждалих. Тоді радник з питань сільського господарства зв'язав їх з неурядовою організацією. Потім разом з адвокатом «вони вирішили подати до суду на найбільшого емітента в Європі, RWE», — додається в пресрелізі.

Туристи відвідують Пасторурі, гору в Кордильєра-Бланка в Уарасі, Перу, у 2022 році. The Washington Post (The Washington Post via Getty Im)

24 листопада 2015 року Льюя подав позов проти RWE. За даними Germanwatch, цей позов є «єдиним у світі, який вимагає від компанії відповідальності за ризики, пов'язані зі зміною клімату, і який досяг стадії збору доказів». У 2017 році Вищий регіональний суд постановив, що цивільний позов про захист постраждалих від кліматичної кризи проти такого великого емітента, як енергетична компанія RWE, є юридично обґрунтованим. Це було розцінено як «історичний факт».

У 2022 році суд і експерти вирушили до Перу для збору доказів. Вони оглянули льодовикове озеро та прилеглу територію. Очікується, що після слухання в середу стане відомо, чи достатньо високий ризик повені, і позов перейде до наступного етапу.

Лавини приносять важкі спогади жителям Уараса. У 1941 році стався прорив природної дамби озера Палькакоча, що спричинило величезну повінь. Зсув змив і поховав частину міста, внаслідок чого загинуло 1800 осіб. За даними Національного інституту досліджень льодовиків і гірських екосистем Перу, за останні 50 років країна втратила понад 50% площі льодовиків через глобальне потепління.

В усьому світі, як повідомляє Germanwatch, зростає кількість позовів проти компаній у справах, що стосуються відповідальності за наслідки зміни клімату. Наразі у світі налічується приблизно 43 справи проти компаній.