Декількома словами
Новина висвітлює зростаючу проблему небажаної самотності серед підлітків по всьому світу, пов'язуючи її з активним використанням цифрових технологій та соціальних мереж. У статті аналізуються причини цього явища та пропонуються конкретні кроки для допомоги молодим людям у встановленні глибших зв'язків та подоланні ізоляції.
Підлітковий вік — це емоційно турбулентний період, коли молоді люди розриваються між бажанням триматися за минуле та необхідністю рухатися до незалежності. Як зазначають експерти, ця стадія відзначається "вулканом почуттів" та занепокоєнням, пов'язаним зі страхом бути покинутим або з нестачею визнання з боку однолітків.
Дослідники вказують на еволюційні чинники, які можуть сприяти тому, що самотність є нормальним досвідом на цьому етапі: молоді люди наближаються до однолітків і водночас віддаляються від батьків як фігур прив'язаності. Однак деякі підлітки більш чутливі до самотності, особливо ті, хто стикається з відторгненням з боку однолітків, зміною школи або цькуванням. Соціальна тривожність, надмірна сором'язливість або низька самооцінка також підвищують уразливість до небажаної самотності, оскільки ці риси можуть породжувати негативні очікування щодо соціальних взаємодій та високу чутливість до відмови.
Згідно з дослідженнями, до 20% молодих людей часто відчувають небажану самотність. Багато експертів пов'язують це зростання зі змінами у способі спілкування підлітків, зокрема, через використання мобільних телефонів та соціальних мереж, де молодь порівнює себе зі стилями життя та стандартами краси, які часто є недосяжними.
Крім того, використання мобільних пристроїв скоротило час, який підлітки присвячують особистій взаємодії. Навіть перебуваючи разом, вони здаються ментально роз'єднаними. Це впливає на здатність розвивати фундаментальні емоційні та соціальні навички, такі як емпатія та співчуття. Соціальні мережі з'єднують їх з людьми, які далеко, але від'єднують від тих, хто поруч. Тому, хоча вони віртуально пов'язані з багатьма людьми, цим стосункам часто бракує глибини та щирих почуттів. Емоційна відповідальність у реальних стосунках також знизилася, оскільки дружба вимагає часу та зусиль для здорового розвитку, а підлітки, не навчившись справлятися з розчаруваннями міжособистісних стосунків, можуть швидко розривати зв'язки, що сприяє індивідуалізму та надмірній самодостатності.
Основне джерело дозвілля для значної частини молоді (за деякими даними, до 75%) становлять нові технології. Багато підлітків уникають залишатися наодинці із собою, шукаючи негайне задоволення, щоб також зменшити нудьгу. Постійна стимуляція заважає їм розвивати такі навички, як тривала увага, творчість чи концентрація, що негативно впливає на їхню здатність насолоджуватися діяльністю, яка вимагає стійкої уваги. Бракує здатності засвоювати історії, які надають сенс їхньому життю та пов'язують їх із глибшою чи більш задовільною метою, як це відбувається через читання чи перегляд фільмів.
Відсутність мереж підтримки вдома та ширших соціальних зв'язків (сусіди, бабусі та дідусі, спільнота) також сприяє зростанню небажаної самотності серед підлітків.
Якщо проблема підліткової самотності не вирішується належним чином, вона може збільшити ризик розвитку проблем із психічним здоров'ям або вплинути на якість життя в подальшому. Першим кроком є подолання сорому визнати, що почуваєшся самотнім. По-друге, аналіз думок, емоцій та поведінки, що підтримують цей стан. Йдеться про розуміння, чому ви так почуваєтеся, аналізуючи, наскільки правильно вибирається, як витрачається час на задовільні заняття та стосунки. Перетворити досвід небажаної самотності на більш збагачувальний можна через діяльність, що стимулює навчання, знання чи цікавість, включаючи моменти інтроспекції, відпочинку та творчості, такі як читання, слухання музики, гра на інструменті чи заняття спортом. Важливо прийняти, що існує самотність, яку можна терпіти і яка не є негативною.
Дедалі більше молодих людей усвідомлюють, що віртуальне життя не може замінити інтимний міжособистісний контакт і що якість людських стосунків пов'язана зі справжньою довірою. Нам потрібно, щоб підлітки могли вільніше повідомляти про свої потреби, щоб разом протистояти цьому виклику. А тим часом, давайте допоможемо їм будувати та відчувати ці безпечніші зв'язки.
