Декількома словами
ООН та міжнародні неурядові організації відмовилися брати участь у новому плані Ізраїлю з розподілу гуманітарної допомоги в Секторі Гази. Вони вважають план мілітаризованим, таким, що порушує базові гуманітарні принципи та несе ризики для цивільного населення.
Міжнародні гуманітарні організації та агенції ООН категорично відмовилися брати участь у новому плані Ізраїлю щодо розподілу гуманітарної допомоги у Секторі Гази. Цей план, схвалений кабінетом безпеки прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, передбачає, що контроль над доступом та розподілом допомоги здійснюватимуть Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) та приватні охоронні підрядники зі США.
Представники гуманітарного сектору порівнюють запропоновану модель з відходом від традиційних принципів надання допомоги — неупередженості, незалежності та нейтральності. Вони зазначають, що план Ізраїлю створює "новий світ" гуманітарної допомоги, який різко контрастує зі "старим світом", за яким десятиліттями працюють агенції ООН та НУО.
Відповідно до нового плану, який Ізраїль має намір запустити цього місяця, ізраїльські солдати контролюватимуть доступ, використовуючи біометричні дані. Приватні охоронні компанії зі США, які мають досвід роботи у конфліктних зонах на кшталт Іраку чи Афганістану, відповідатимуть за безпеку конвоїв та пунктів розподілу.
Основні пункти розподілу заплановано створити на півдні міста Хан-Юніс, куди вже примусово переміщено більшу частину населення Сектору Гази. Ізраїльська влада планує щоденно пропускати близько 60 вантажівок з базовою гуманітарною допомогою. Ця цифра становить лише близько 10% від обсягу допомоги під час двомісячного перемир'я у березні і значно нижча за поточні потреби 2,2 мільйона мешканців Гази, багато з яких страждають від голоду. За даними Міністерства охорони здоров'я Гази, 54 людини вже померли від недоїдання або зневоднення.
Критики зауважують, що запропонований обсяг допомоги нагадує розрахунки 15-річної давнини часів блокади Сектору після приходу до влади ХАМАС, коли ізраїльська армія використовувала математичну формулу для визначення мінімальної кількості калорій, необхідної для запобігання масовому голоду.
Особливе занепокоєння в ООН та НУО викликає залучення приватних американських підрядників та повний контроль ЦАХАЛ над процесом. Ізраїльська армія вирішуватиме, хто отримує доступ, контролюватиме біометричні дані та визначатиме єдиного представника від кожної родини для отримання допомоги. Безпека на пунктах розподілу також буде на підрядниках, але доставкою до кінцевого споживача має займатися нещодавно зареєстрована у Швейцарії "Гуманітарна фундація Гази", чиї керівники не мають досвіду у гуманітарній сфері.
Гуманітарні організації вказують на очевидні ризики такого підходу: можливість використання продовольства як важеля тиску, небезпека для мешканців Гази та гуманітарного персоналу, які змушені переміщатися до сильно мілітаризованих зон, куди зараз їм заборонений доступ. Виникають питання щодо доступу до допомоги для літніх, маломобільних людей та тих, хто живе далеко від пунктів розподілу, а також щодо транспортування важких продуктових наборів (близько 70 кг на тиждень на сім'ю) в умовах зруйнованої Гази та нестачі пального.
Глава Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) Том Флетчер заявив, що пропозиція Ізраїлю "не відповідає мінімальним стандартам принципової гуманітарної допомоги". Речниця УКГП Ольга Черевко пояснила по відеозв'язку, що "це суперечить нашому підходу, який полягає у доставці допомоги туди, де перебувають люди, а не у вимозі приходити за нею в певне місце". Вона додала, що такий підхід ставить людей у ще більшу небезпеку, порушуючи фундаментальний принцип "не нашкодити".
У спільній заяві, підписаній агенціями ООН та міжнародними й палестинськими НУО, які працюють у Газі та на Західному березі, йдеться, що ізраїльський план "суперечить основним гуманітарним принципам і, схоже, розроблений для посилення контролю над життєво важливими ресурсами як тактика тиску" у рамках військової стратегії. Організації попереджають, що план "ще більше посилює примусове переміщення" та виключає найбільш вразливі верстви населення.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та Том Флетчер закликали світових лідерів використати свій вплив, щоб Ізраїль зберіг чинну систему розподілу допомоги, зняв блокаду та дозволив в'їзд близько 3000 вантажівок з гуманітарною допомогою, які тижнями чекають на кордоні.
Комісар Генеральний агентства ООН у справах палестинських біженців (БАПОР) Філіпп Лаззаріні назвав голод у Газі "вираженням абсолютної жорстокості", спричиненим "політичними мотивами" Ізраїлю. Він наголосив, що гуманітарна допомога не може бути використана як зброя, і поточний план Ізраїлю "дуже далекий від вирішення проблеми руйнівного голоду".
Ізраїльська влада стверджує, що новий механізм необхідний для запобігання викраденню допомоги угрупованням ХАМАС. Однак, за словами Ольги Черевко з УКГП, міжнародні організації та НУО не мають доказів масштабного викрадення допомоги ХАМАС. Вона нагадала, що агенції ООН мають власні ефективні механізми контролю та звітності перед донорами.
Коментуючи ситуацію, президент США Дональд Трамп у понеділок заявив, що ХАМАС робить "неможливим" отримання допомоги населенням. Він додав: "Ми збираємося допомогти народу Гази отримати їжу. Люди помирають від голоду, і ми збираємося допомогти їм отримати її".
