Декількома словами
Група письменників висловлює протест проти трагедії в Палестині, створюючи вірші про біль, надію та прагнення миру.
У світі, де страждання та насильство в Палестині тривають, група письменників з різних країн об'єдналася, щоб створити поетичні твори в знак протесту проти трагедії, що розгортається на очах у всього світу.
Ініціатива виникла як відчайдушний заклик до миру, натхненний почуттям безсилля перед лицем трагічних подій. Автори, розуміючи, що їхні слова навряд чи щось змінять, все ж вирішили використати свій голос, щоб висловити біль і співчуття до жертв конфлікту.
У своїх віршах вони виражають різні почуття – від гніву та відчаю до надії та прагнення справедливості. Вони звертаються до теми геноциду, розмірковують про наслідки війни для мирного населення, особливо для дітей, та закликають до припинення насильства.
Серед авторів можна зустріти як відомих поетів, так і письменників-початківців, чиї роботи зачіпають різні аспекти палестинської трагедії. Їхні вірші – це не просто слова, а крик душі, спроба донести до світу правду про страждання народу.
Ця поетична акція – нагадування про те, що навіть у найбезнадійніших ситуаціях мистецтво здатне об'єднувати людей та виражати почуття, які неможливо передати словами. Вона слугує закликом до співчуття та солідарності з тими, хто страждає, і надією на мирне майбутнє для Палестини.
Поети продовжують писати та ділитися своїми творами, вірячи, що їхні слова, хай і здаються незначними, можуть зробити свій внесок у спільну справу миру та справедливості.
