
Декількома словами
У центрі уваги політична криза у Франції, викликана, на думку експертів, рішенням Франсуа Байру. Стаття аналізує причини, наслідки та можливі сценарії розвитку подій.
Французька політична сцена знову вирує. Цього разу в центрі уваги – Франсуа Байру, який, на думку експертів, готується до політичного маневру, здатного серйозно вплинути на майбутнє країни.
Байру, як очікується, представить у Національних зборах план, який може стати для нього політичною гільйотиною. Основна причина – необхідність затвердження бюджету до кінця грудня, що потребує серйозних поступок.
Запропонований Байру план включає скорочення видатків на 44 мільярди євро, але при цьому виключає підвищення податків для великих компаній та багатих французів. Така політика жорсткої економії викликає невдоволення багатьох політичних сил, від "Нескореної Франції" до крайніх правих, включно із соціалістами та "зеленими". Вони критикують прем'єр-міністра за прагнення нав'язати бюджет без обговорення, збільшуючи соціальну та податкову несправедливість, перекладаючи тягар на середній клас, пенсіонерів та найманих працівників.
Незважаючи на існуючі проблеми з державним боргом Франції (3,3 трильйони євро, або 113% ВВП), прем'єр-міністр, на думку експертів, навмисно драматизує ситуацію. Насправді, боргове навантаження знаходиться на середньому рівні по Європі, а міжнародні рейтингові агентства оцінюють перспективи Франції позитивно.
За цим криються політичні мотиви. Байру, ймовірно, прагне дистанціюватися від уряду, який підтримувала крайня права партія Марін Ле Пен. Крім того, не виключено, що Байру розглядає можливість участі у президентських виборах 2027 року. Однак його рейтинг, як і рейтинг президента Макрона, невисокий. Тому він може спробувати залишити "тонучий корабель", виставивши себе захисником фінансової стабільності.
Наслідки такого рішення непередбачувані. Макрону належить складний вибір: розпуск Національних зборів може призвести до нових провалів; призначення прем'єр-міністра від соціалістів не отримає підтримки, а призначення "незалежної особистості" не гарантує підтримку політичних сил. Залишається тільки відставка та дострокові президентські вибори, але Макрон нещодавно виключив цей варіант.
Висновок очевидний: Байру залишає Макрона, не запитавши дозволу. Його рішення поглиблює політичну кризу, яка вже проявилася після розпуску парламенту у квітні 2024 року. Справжня криза Франції – не фінансова, а політична, що буде підтверджено соціальними протестами у вересні.